Березень,  Житія святих

Преподобномучениця Наталія (Бакланова), інокиня

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 22-й день — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / березня на 18-й день / серпня на 12-й день — Собор Кемеровських святих (перехідне)

Преподобномучениця Наталія народилася 1890 року в селі Шестово Подільського повіту Московської губернії в сім’ї селянина Василя Бакланова. Коли дівчинці виповнилося вісім років, батьки віддали її до школи, після закінчення якої вона спочатку допомагала їм по господарству, а 1903 року вступила послушницею в Новодівичий монастир у Москві. Тут вона трудилася до 1918 року, коли почалися гоніння на Руську Православну Церкву і монастир був через деякий час закритий. Залишившись жити на території монастиря, де келії були перетворені на комунальні квартири, вона працювала спочатку прибиральницею, а коли довелося залишити стіни розореної обителі, разом із монастирськими послушницями, сестрами Євдокією та Анастасією Прошкіними, оселилася в селищі при станції Сходня під Москвою й працювала в різних людей по господарству. У 1931 році вона влаштувалася прибиральницею в інститут Курортології в Москві.

Інокиню Наталію заарештували 27 листопада 1937 року. Співробітники інституту показали, що Наталія Василівна завжди відмовлялася від громадських доручень; якщо вона і брала участь у роботі, то виконувала тільки технічну роботу, а громадської роботи цуралася, виявляючи до неї ворожість, відмовлялася ходити на збори, кажучи, що у них все збори і збори, а їй ніколи ходити на збори.

Як свідка було допитано священника, котрий служив у храмі в селищі, де жила черниця; він показав: “Мені про контрреволюційну діяльність колишніх монашок… відомо таке: усі три монашки… проживають разом в одній квартирі… між собою тісно пов’язані… Бакланова… говорила: «Нині все проти нас спрямовано, не дають нам вільно вірувати в Бога…» Бакланова… сказала, що в будинку відпочинку така нудьга — все пропаганда і пропаганда, безбожництво, книжок релігійних немає… Такі розмови та подібне невдоволення існуючим становищем… як розмову і невдоволення контрреволюційного характеру, чув від кожної… монашки”.

— Ви, перебуваючи в тісному зв’язку з попом Малиновським… і Анастасією та Євдокією Прошкіними, влаштовували у себе збіговиська, де обговорювали контрреволюційні питання? Вели спільну контрреволюційну діяльність? — запитав інокиню Наталю слідчий.
— Ніколи ми контрреволюційних питань не обговорювали й ніякої не вели контрреволюційної діяльності, — відповіла інокиня.
— Ви слідству даєте неправильні свідчення, слідство ще раз пропонує вам дати правдиві свідчення про те, що періодично вас відвідує піп Малиновський, з яким ви обговорювали контрреволюційні питання, вели спільну контрреволюційну діяльність.
— У мене вдома Малиновський бував, з ним розмовляли, але під час наших бесід ми контрреволюційних питань не обговорювали й не вели з ним ніякої контрреволюційної діяльності.

7 грудня 1937 року трійка НКВС засудила інокиню до восьми років ув’язнення у виправно-трудовому таборі, і її відправили до Сибірського ВТТ. 8 січня 1938 року вона прибула з етапом до Маріїнська. Однак важкі умови табору виявилися для неї непосильними, вона захворіла і була поміщена до табірної лікарні в Маріїнську. Інокиня Наталія Бакланова померла в табірній лікарні 31 березня 1938 року і була похована в безвісній могилі.