Преподобномучениця Єкатерина Черкасова, послушниця Prmch. Serafym prmtsts. YEvdokiia ta YEkateryna mts. Mylytsia
Житія святих,  Січень

Преподобномучениця Єкатерина Черкасова, послушниця

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 23-й день / травня на 19-й день – Собор новомучеників, у Бутові постраждалих (перехідне)

Преподобномучениця Єкатерина народилася 4 грудня 1892 року в селі Кашино Волоколамського повіту Московської губернії в сім’ї селянина Михайла Черкасова. Освіту Катерина здобула в церковнопарафіяльній школі. У 1915 році вона вступила до Свято-Троїцького Олександро-Невського монастиря, що розташовувався неподалік від села Акатово в Клинському повіті Московської губернії. Монастир був створений 1890 року спочатку у вигляді громади, а потім 1898 року був зареєстрований як монастир. В обителі було два храми і близько ста сестер.
Послушниця Катерина трудилася тут до 1922 року, але, коли почалися гоніння на Церкву, була змушена покинути обитель і оселилася в селі Мокруша Істринського району, де на той час мешкало багато сестер розореної обителі. Життя в однодумності і при єдиному бажанні спастися, життя хоча і не в стінах монастирських, але все ж досить уставне, духовно сильно підтримувало сестер, що осиротіли. Вони, як дорогоцінний бісер із розірваної нитки суворо-уставного життя обителі, були по світу розсипані, ставши для багатьох людей ідеалом і взірцем і для християнського суспільства церковною прикрасою. У християнина, який починав раптом сумувати, відроджувалася в душі радість і зміцнювалася віра, побачивши цих черниць і послушниць, які смиренно і просто несуть хрест послуху Христу. Подвизаючись не лише при храмах, а й на мирських службах, вони одних зміцнили у вірі, інших — привели до Христа.
Під час гонінь у грудні 1937 року було оформлено за допомогою лжесвідків свідчення, на підставі яких начальник районного відділення НКВС міста Істри виписав довідку на арешт послушниці Єкатерини. У цій довідці він, зокрема, писав, що “Черкасова, будучи затятою церковницею, проводить серед населення міста Істри активну контрреволюційну діяльність, висловлюючи пораженсько-терористичні настрої”.
Одразу після свята Богоявлення, в ніч на 20 січня 1938 року, послушницю Єкатерину заарештували й помістили в камеру при районному відділенні НКВС у місті Істрі. Допити почалися відразу ж після арешту і тривали безперервно.
Слідом за цим слідчим до кінця дня прийшов п’ятий слідчий. І почалося все спочатку з тими самими запитаннями. Але як не погрожували слідчі, скільки не допитували, які свідчення лжесвідків не зачитували, послушниця Єкатерина на всі запитання відповідала, що винною себе в контрреволюційній діяльності не визнає.
Після допитів в Істрі Єкатерину перевезли до Бутирської в’язниці в Москву. 26 січня 1938 року трійка НКВС засудила її до розстрілу. 4 лютого тюремний фотограф зробив із неї фотографію для ката. Тієї ж ночі її повезли на полігон Бутово під Москвою для розстрілу. Послушниця Єкатерина була розстріляна 5 лютого 1938 року і похована в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово.