Преподобномучениці Ксенія Петрухіна та Анна Горохова

Місяця березня на 7-й день

Преподобномучениці Ксенія й Анна подвизалися в Успенському Брусенському монастирі в місті Коломні Московської губернії.
Преподобномучениця Ксенія народилася 1897 року в селі Чанки Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї селянина Семена Петрухіна. У 1913 році Ксенія поступила послушницею в Успенський монастир у Коломиї. У 1919 році, після того як монастирі стали безбожною владою закриватися, послушниця повернулася до рідного села і стала допомагати при Введенській церкві; спочатку вона жила у сторожці при храмі, а потім у знайомих, заробляючи собі на прожиток шиттям ковдр.
Під час гонінь на ченців на початку тридцятих років обидві послушниці були заарештовані – 22 травня 1931 року – і поміщені в коломенську в’язницю. На допитах вони підтвердили, що ходили разом з іншими вірянами до Введенської церкви, збираючись біля церкви, вели між собою розмови про продовольче постачання, врожай, говорили, що Господь за гріхи не дає ні врожаю, ні продуктів, ні товарів, і все це відбувається за безбожництво та за глузування над Святою Церквою.
10 червня 1931 року трійка ОДПУ засудила послушниць до трьох років заслання до Казахстану, і їх етапом відправили до Караганди.
У 1934 році, після закінчення терміну заслання, вони повернулися на батьківщину, Ксенія почала працювати санітаркою на лікарській дільниці при станції Голутвино, а Ганна пішла працювати в колгосп. Але при цьому вони не залишили і свого рукоділля – шиття ковдр, і, так само як і раніше, ходили до храму, і незабаром їх наздогнала чергова хвиля гонінь на Російську Церкву. Послушниці Ксенія і Анна були заарештовані 5 березня 1938 року і ув’язнені в коломенську в’язницю.
Викликані чергові свідки показали, що хоча послушниці після повернення із заслання самі майже ні до кого в гості не ходять і навіть для конспірації пішли на радянську роботу, однак, як і раніше, спілкуються з місцевим священником, і в них буває багато народу не тільки з цього села, а й з інших сіл, і вдома вони ведуть антирадянську пропаганду.
Через кілька днів після арешту слідчий допитав послушниць. Розпитавши, чим вони займалися і за що були заарештовані раніше, слідчий запитав, чи знають вони таких-то людей із числа місцевих жителів. Отримавши відповідь, що вони знають названих, слідчий заявив, що послушниці займалися контрреволюційною діяльністю серед колгоспників, і зачитав їм свідчення чергових свідків. Ксенія і Анна ці свідчення категорично відкинули, сказавши, що ні антирадянською діяльністю, ні агітацією проти уряду серед населення не займалися.
10 березня слідство було закінчено. 12 березня 1938 року трійка НКВС засудила послушниць до розстрілу, і їх відправили з Коломни до Таганської в’язниці в Москву, де 17 березня тюремний фотограф зняв із них фотографії для катів. Послушниці Ксенія Петрухіна і Ганна Горохова були розстріляні 20 березня 1938 року і поховані в загальній безвісній могилі на полігоні Бутово під Москвою.