Преподобномученик Зосима і мученик Афанасій

Місяця січня на 4-й день

Мученик Зосима пустельник жив у IV столітті. Одного разу під час полювання правитель Кілікії Дометіан побачив старця, який мирно і ласкаво розмовляв з дикими звірами, що оточили його. Побачивши мисливців, звірі розбіглися. Старцю вчинили допит – хто він і чому живе у пустелі. Старець відповів, що звуть його Зосима, що він християнин і не може жити в місті з ворогами Господа Іісуса Христа, тому живе сам серед звірів. Тоді Дометіан пригрозив: “Якщо ти шануєш Назарянина, я в Назареті віддам тебе всенародно жорстоким мукам, і ти відмовишся від Христа”. На питання, яким помахом Зосима приборкує диких звірів, старець відповідав одне: “Я – християнин”. У Назареті почалися тортури. Старця почепили вниз головою, прив’язавши до шиї великий камінь, і почали рвати тіло залізними гаками. Мучителі спокушали страждальця: “Якщо звірі тебе слухають, накажи прийти сюди комусь із них, і ми тоді повіримо в твого Бога”. Святий мученик звернувся з молитвою до Бога, і несподівано прибіг величезний лев. Усі в страху розбіглися, а лев підійшов до старця і став лапою підтримувати камінь, прив’язаний до шиї мученика. Правитель почав просити мученика приборкати звіра і наказав розв’язати святого, щоб відвезти його до імператора, але святий Зосима одразу помер, віддавши свою чисту душу Богові.