Преподобномученик Володимир Волков, архімандрит

Місяця березня на 12-й день.

Преподобномученик Володимир народився 21 квітня 1878 року в селі Малі Палатки Гжатського повіту Смоленської губернії в сім’ї селянина Ніла Волкова, а у Хрещенні наречений був Георгієм. Освіту він здобув удома. У 1899 році Георгій був призваний в армію і прослужив у ній до 1905 року. Як людина грамотна, він проходив службу на посаді старшого писаря у військового начальника міста Гжатська. У цей час він прийшов до остаточного рішення залишити світ і 1906 року вступив послушником до пустині Паракліт при Троїце-Сергієвій лаврі.
15 липня 1909 року Георгій Нілович був пострижений у чернецтво з ім’ям Володимир. У пустелі він проходив послух хлібника, синодичного і писаря. У 1912 році ченця Володимира перевели до Троїце-Сергієвої лаври і призначили доглядачем друкарні. 19 березня 1915 року його висвятили на ієродиякона. Після закриття Лаври ієродиякон Володимир служив у храмі великомученика Димитрія Солунського в селі Шиманово Можайського району Московської області.

У 1930 році ієродиякона Володимира висвятили на ієромонаха і на прохання парафіян призначили служити до Спаської церкви в селі Іславське Звенигородського району Московської області. У 1931 році його возвели в сан ігумена, у 1932-му – в сан архімандрита. У 1936 році йому було дано благословення служити Божественну літургію з відкритими Царськими вратами до Херувимської пісні.
З 1931 року, продовжуючи служити в храмі, отець Володимир виконував обов’язки рахівника в редакції журналу Московської Патріархії. У 1935 році журнал було закрито, і отець Володимир був залишений при Патріархії продавцем, відповідальним за продаж церковних предметів, і пропрацював тут ще рік.
21 лютого 1938 року архієпископ Сергій (Воскресенський), вікарій Московської єпархії, запропонував архімандриту Володимиру бути духівником митрополита Сергія (Страгородського) та своїм, але це не здійснилося – 27 лютого 1938 року архімандрита Володимира заарештували та помістили до можайської в’язниці.
– Ви обвинувачуєтеся в контрреволюційній діяльності, оскільки зводили наклеп на керівників партії і радянської влади – у серпні 1937 року, в момент виборів до Верховної Ради, і в січні 1938 року, – заявив отцю Володимиру слідчий.
– У пред’явленому мені обвинуваченні в контрреволюційній діяльності та наклепі на керівників ВКП(б) і радянської влади винним себе не визнаю, – відповів архімандрит.
7 березня 1938 року трійка НКВС засудила його до розстрілу, і його перевели до Таганської в’язниці в Москві. Архімандрит Володимир (Волков) був розстріляний 25 березня 1938 року і похований у невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.