Преподобномученик Варлаам (Похилюк), ієромонах
Місяця січня на 14-й день
Преподобномученик Варлаам (у миру Похилюк Віктор Семенович) народився 1870 року в селі Парпурівці Вінницького повіту Подільської губернії. Із селянської сім’ї, закінчив церковноприходську школу. У листопаді 1900 р. зарахований до числа послушників кишинівського архієрейського дому, 19 листопада того ж року єпископом Кишинівським і Хотинським Яковом (П’ятницьким) пострижений у чернецтво з ім’ям на честь Варлаама, мученика Антіохійського. 16 серпня 1904 р. висвячений на ієродиякона. 23 вересня того ж року переведений у ярославський архієрейський дім, 26 квітня 1907 р. зарахований у братію симбірського архієрейського дому, з 2 червня виконував посаду скарбника. 18 травня 1907 р. висвячений на ієромонаха. 16 грудня 1910 р. зарахований до братії казанського архієрейського дому, 31 січня 1911 р. призначений економом.
У 1912 р. на власне прохання зарахований у братію Раїфського на честь Грузинської ікони Божої Матері чоловічого монастиря, служив у приписаному до монастиря храмі в селі Васильєве, з січня по жовтень 1917 р. – у селі Помари, потім повернувся в Раїфський монастир. У 1922 р. серед 25 ченців і 18 послушників Варлаам підписав постанову братії про невизнання живоцерковників. Після закриття Раїфського монастиря Варлаам 1928 року був заарештований, за 4 дні звільнений, за рішенням селянського сходу увійшов у клір парафіяльної церкви, що діяла в скасованій обителі. У січні 1930 р. ГПУ спланувало акцію з арешту ченців, які мешкали поблизу скасованого Раїфського монастиря і впливали на настрої селян, які протестували проти закриття монастиря і колективізації. Ченців, серед них і Варлаама, заарештували після богослужіння 27 січня 1930 р., у день престольного свята – преподобних отців, у Синаї та Раїфі побитих, і перепровадили до казанської в’язниці ОДПУ. Ченцям висунули обвинувачення у “звірячому вбитті червоноармійців у 1918 р.” (мала місце розправа місцевих селян над червоноармійцями, які напали на Раїфський монастир, у якій насельники монастиря не брали участі), в “антирадянській агітації проти заходів, що проводяться урядом… в галузі перебудови сільського господарства”, а також у тому, що “з корисливою метою утримали монастирське майно”. Варлаам винним себе не визнав. Розстріляний разом із 4 ієромонахами, 1 послушником і 2 мирянами за вироком трійки ДПУ ТАССР від 20 лютого 1930 р.
Прославлений до місцевого шанування 6 квітня 1997 р., загальноцерковно – Архієрейським ювілейним Собором РПЦ 2000 р.