Преподобномученик Іоанн (Лаба), ієромонах

Місяця серпня на 22-й день

Преподобномученик Іоанн (в миру Флавіан Іванович Лаба) народився 3 липня 1863 року в селі Серебія Гайсинського повіту Київської губернії. Відомо, що він поїхав на Афон і став ченцем (пізніше ієромонахом) афонського Свято-Пантелеймонова монастиря. У 1913 році отець Іоанн був, очевидно, вивезений з Афону разом з ім’ябожниками. Після 1920 року отець Іоанн переїхав на хутір Солоний (у Лабинському районі Армавірського округу Кубанської області), де жив разом з афонським ченцем Іларіоном (Цуріковим), який приїхав до нього з Москви. 29 червня 1924 року ченці були заарештовані за звинуваченням у тому, що “йшли проти радянської влади і трималися за старе”. Їх засудили до 3 років заслання в Наримський край. Після звільнення з першого заслання отець Іоанн оселився разом з отцем Іларіоном недалеко від міста Фрунзе в горах на пасіці. 2 лютого 1929 року відбувся другий арешт. Двом духовним побратимам було пред’явлено те саме обвинувачення, що й перший раз. Новий вирок прирікав на 3 роки заслання. Після звільнення отець Іоанн поїхав до отця Іларіона, який уже переїхав у місто Мірзоян.
Весь цей період ієромонах Іоанн жив в окремій келії, де регулярно звершував богослужіння. Його відвідували старенькі черниці, серед яких були і сестри о. Іларіона – Магдалина. Іларіона – Магдалина і Гавриїла. 24 червня 1937 року, наступного дня після арешту отця Іларіона, заарештували й отця Іоанна. Як і його духовному побратиму, йому було інкриміновано “участь у к/р організації, пораженська агітація”, не забули і “керівництво таємним монастирем”. Трійка при УНКВС по Південно-Казахстанській області засудила ієромонаха Іоанна (Лаба) до вищої міри покарання. 4 вересня 1937 року його було розстріляно.