Преподобномученик Ігнатій (Даланов), ієромонах

Місяця серпня на 21-й день

Преподобномученик Ігнатій народився 12 вересня 1885 року в селі Кожум’якіно Себежського повіту Юстинівської волості Вітебської губернії в сім’ї селянина Михайла Даланова, а під час хрещення був наречений Іоанном. Освіту він здобув у сільській школі. 6 червня 1911 року Іван вступив в Оптину Пустинь. 11 вересня того ж року його благословили на підрясник, з 1914 року він проходив послух в Іоанно-Предтеченському скиту Оптиної Пустині.
У липні 1914 року частину братії – рясофорних ченців і послушників – призвали на фронт у зв’язку з початком війни з Німеччиною, і серед них послушника Іоанна, якого направили служити в 5-й піхотний резервний Сибірський полк. У Велику П’ятницю Чотиридесятниці 1917 року він був пострижений у рясофор.
Після закриття Оптиної пустелі з приходом до влади безбожників Іоанн був пострижений у чернецтво з нареченням йому імені Ігнатій; він став служити сторожем у Тихвінському храмі в селі Стрельна неподалік від Козельська. У 1929 році він був висвячений на ієромонаха і з 1934 року служив у Спаській церкві в селі Куриничі Перемишльського району, тут він прослужив до масових гонінь 1937 року.
У листопаді 1937 року співробітники НКВС допитали чергових свідків – секретаря сільради, колгоспного бригадира та одного з колгоспників, які дали необхідні слідчим свідчення, нібито ієромонах Ігнатій говорив, що перепис комуністи проводять тільки для того, щоб дізнатися, скільки народу при радянській владі померло, та скільки залишилося вірян, щоб визначити, закрити чи знов відкрити церкви, що комуністи, готуючись до виборів, починають людей ні за що саджати до в’язниць; вони стверджують, що радянська країна найдемократичніша у світі – народ може обирати кого хоче, а насправді все навпаки, намічають кандидатів, які їм потрібні, а якщо будеш заперечувати – посадять у в’язницю і запишуть контрреволюціонером.
23 листопада 1937 року співробітники НКВС заарештували отця Ігнатія, і 27 листопада його було допитано.
– Ви заарештовані і притягаєтеся до відповідальності за контрреволюційну діяльність. Слідство пропонує вам дати з цього приводу свідчення! – зажадав слідчий.
– Контрреволюційної діяльності з мого боку не було, – відповів отець Ігнатій.
– Ви даєте неправильні свідчення. Слідство має достатній матеріал про вашу контрреволюційну діяльність.
– Я даю слідству щирі свідчення про те, що з мого боку ніякої контрреволюційної діяльності не велося.
– У листопаді 1937 року ви вели контрреволюційну агітацію у зв’язку з виборами до Верховної Ради. Дайте свідчення щодо цього питання.
– Контрреволюційну агітацію у зв’язку з виборами я ні в листопаді, ні в інший час не вів.
– У квітні 1937 року ви вели контрреволюційну агітацію і обмовляли радянську владу. Дайте свідчення з цього питання.
– Я ще раз заявляю, що як у квітні, так і в інший час із мого боку контрреволюційну агітацію проти існуючого ладу не проводили, вважаю ці свідчення свідків неправильними.
– Звідки до вас прибув монах Саратовського монастиря… і чому він у вас проживає?
– За контрреволюційну діяльність він відбував покарання в Сибіру і в Орлі, після чого прибув до Калуги, і архієрей направив його до нас. У церкві він не служив, а працював у саду…
– А хто у вас ще проживає в сторожці?
– У сторожці ще живуть черниця,… сторожиха,… дружина церковного старости… та її сестра…
– Ви організували там монастир?
– У сторожці жили два ченці, черниця і три церковниці, монастиря ми там не організовували, а зібралися, бо не було де жити.
– Заперечуючи пред’явлені обвинувачення, ви стали на шлях обману слідства, яке має у своєму розпорядженні достатній матеріал, що викриває вас у контрреволюційній діяльності, тому пропонується вам не обманювати слідство…
– У пред’явлених мені звинуваченнях я винним себе не визнаю, і ще раз заявляю, що з мого боку ніколи ніякої контрреволюційної діяльності не проводилося.
27 листопада слідство було закінчено, наступного дня слідчий склав обвинувальний висновок, направивши його на розгляд трійки, і 2 грудня 1937 року трійка НКВС засудила ієромонаха Ігнатія до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. 25 липня 1940 року, після перебування в різних в’язницях, він опинився в Темниківському таборі в Мордовії. 24 серпня 1942 року отець Ігнатій тяжко захворів і був поміщений у табірний лазарет. Ієромонах Ігнатій (Даланов) помер 3 вересня 1942 року і був похований у безвісній могилі на табірному кладовищі.