Преподобномученик Геннадій (Летюк), ієромонах

Місяця грудня на 5-й день

Преподобномученик Геннадій (у світі Григорій Лаврентійович Летюк) народився 1874 року в селі Біловоди Маріупольського повіту Харківської губернії, у родині українського селянина. 1889 року Григорій закінчив земську школу, 1895 вступив послушником до Петропавлівський монастир Чернігівської губернії. У тому ж 1895 послушник Григорій був призваний в тилове ополчення на один місяць, після чого був переведений в Білогостицький монастир Ярославської губернії, де пізніше прийняв чернечий постриг з ім’ям Геннадій і був висвячений у священний сан. З 1928 року, після закриття монастиря, отець Геннадій служив священиком у різних парафіях Ростовського повіту.
1929 року ієромонаха Геннадія заарештували за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності», але за недоведеністю звинувачення незабаром звільнено. Після звільнення з-під арешту отець Геннадій служив на парафіях Ростовського повіту та з 1938 року був настоятелем храму в селі Петрівське Ярославської області (нині селище Петрівськ).
19 лютого 1941 року батька Геннадія заарештували та звинуватили у «дискредитації існуючого ладу, наклепі на Конституцію, керівників партії та уряду». Підтвердити звинувачення слідства отець Геннадій відмовився. 9 травня 1941 року його засудили за ст. 58-10, 58-11 КК РРФСР як «учасник а/р групи церковників» і засуджений до 8 років позбавлення волі. 9 червня 1941 року отець Геннадій написав касаційну скаргу на несправедливість вироку, у якій підтвердив свою невинність у антидержавному злочині. Цього ж дня з його вироку було виключено ст. 58-11, але становище засудженого не змінилося. Допити та ув’язнення підірвали здоров’я та сили 67-річного ієромонаха, і 18 грудня 1941 року він помер у Ярославській в’язниці. Місце його поховання невідоме.