Преподобномученик Галактіон (Урбанович-Новиков), ієромонах

Місяця грудня в 7-й день

Житіє
Преподобномученик Галактіон (в миру Григорій Станіславович (Степанович) Урбанович-Новідов) народився 11 березня 1870 року в селі Пудіно Лідського повіту Віленської губернії в селянській родині. 20 червня 1900 року вступив у Спасо-Преображенський Валаамський чоловічий монастир. 19 жовтня 1904 року зарахований у послушники. 1 березня 1908 року пострижений у чернецтво. 24 березня 1911 року висвячений на диякона Фінляндським і Виборзьким архієпископом Сергієм (Страгородським; згодом Патріарх Московський і всієї Русі) у храмі скиту Всіх святих; 24 грудня 1915 року – на ієромонаха. Був нарядником робітників у монастирі, а після жовтня 1917 року – економом на Валаамському подвір’ї в Москві.

З 1925 року служив при церкві Ржевської Оковецької ікони Божої Матері в Москві. 29 червня 1927 року заарештований за звинуваченням у шпигунстві. Постановою Колегії ОДПУ від 25 липня 1927 року ув’язнений у Соловецький табір особливого призначення строком на 5 років.

Повернувшись 1932 року, оселився в селищі Верхній Посад Звенигородського району Московської області. Служив в одному з храмів району. 4 листопада 1936 року заарештований за звинуваченням у тому, що “вів антирадянську агітацію, роз’яснював Святе Письмо в контрреволюційному дусі”. Був ув’язнений у Бутирській в’язниці в Москві. Винним себе не визнав. 20 січня 1937 року засуджений ТСО при НКВС до 5 років заслання в Казахстан. Термін відбував у селі Талди-Курган Алма-Атинського округу. У листопаді 1937 року заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації. У показаннях свідків характеризувався як прихильник Патріарха свт. Тихона і противник обновленства. Винним у контрреволюційній діяльності себе не визнав. 4 грудня 1937 року ієромонаха Галактіона засуджено Особливою трійкою УНКВС по Алма-Атинській області до розстрілу. Вирок приведений у виконання 19 грудня 1937 року. Похований у спільній безвісній могилі. Прославлений постановою Священного Синоду від 27 грудня 2000 року.