Преподобномученик Феодор (Богоявленський), ієромонах

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 6-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / у неділю перед 26 серпня — Собор Московських святих (перехідне) / у другу неділю вересня — Собор Саратовських святих (перехідне)

Преподобномученик Феодор (Богоявленський), у миру Олег Павлович Богоявленський, народився 26 грудня 1905 року в Тегерані. За походженням був дворянином, сином російського консула в Персії.

У 1923–1926 роках Олег навчався на медичному факультеті Московського університету, був діяльним учасником літературно-філософського гуртка, а також діяльності щодо боротьби з безпритульністю. Згодом Олег служив зв’язківцем і санітаром у Червоній армії, де регулярно сидів на гауптвахті за молитву перед їжею.

1930 року Олег прийняв чернечий постриг з ім’ям Феодор, на честь преподобного Феодора Студита, і був висвячений на ієродиякона до храму преподобного Сергія Радонезького в Москві. У 1933 році художником Павлом Коріним з нього був написаний портрет під назвою «Молодий чернець» — ескіз до картини «Русь, що минає».

У 1933 році отець Феодор був заарештований, і Особлива Нарада при Колегії ОДПУ засудила його на три роки табору. У травні наступного року він був відправлений у Владивосток, до першого відділення Далекосхідного виправно-трудового табору.

На засланні ієродиякон Феодор був помічником тюремного лікаря. Він асистував під час більш ніж ста операцій і навіть приймав пологи, але водночас лікував не лише тілесно, а й духовно, зміцнюючи словом хворих і тих, хто вмирав.

Після звільнення отець Феодор прийняв рішення продовжити служити Церкві попри пов’язані з цим небезпеки. Він був направлений до села Амельфіно Волоколамського району Московської області. У 1937 році отець Феодор був рукопокладений на ієромонаха в московському храмі на честь святих апостолів Петра і Павла й призначений до храму в ім’я мученика Іоанна Воїна в селі Івановське неподалік від Волоколамська.

За деякий час цей храм було закрито через несплату непосильних податків, і ієромонах Феодор перейшов служити до Троїцького храму в селі Язвище. Там він знову стикнувся з вимогою влади виплатити високі податки. Справа дійшла до суду, і коли отець Феодор прибув туди, представники влади запропонували йому підписати згоду повідомляти їм про становище на парафії. Святий відмовився, заявивши, що не вихований донощиком, і за це був позбавлений права проживати в Московській області як колишній засланець.

Ієромонах Феодор переїхав до села Завидово у Тверській області, де винайняв маленьку кімнату. Водночас переважно він бував у Москві у своїх духовних чад або у своєї сестри Ольги в селищі Востряково, де їй належала половина будинку, яка містила три кімнати.

1941 року, після початку війни, отець Феодор знову був заарештований. Він відмовився назвати своїх духовних чад і людей, з якими близько спілкувався. Преподобномученик пройшов через тортури, був понівечений.

Завдяки його стійкості дворічне слідство зайшло в глухий кут і всі, кого притягали у справі, були звільнені. Преподобномученик Феодор помер у в’язниці міста Балашова 19 липня 1943 року, не витримавши пережитих страждань і тяжких умов ув’язнення.