Преподобномученик Феодор Богоявленський
Місяця вересня на 27-й день
Священномученик Феодор Васильович Богоявленський народився 6 червня 1894 року в селі Барки Шацького повіту Рязанської губернії в родині священика. 1917 року він закінчив Тамбовську духовну семінарію, а в лютому 1920 року його висвятили на пресвітера до храму села Дубовицьке Сухмановської волості. З 1922 року священик Феодор служив у селах Верхньо-Карачанського району Воронезької області.
6 вересня 1930 року священик Феодор Богоявленський був заарештований. Його звинуватили в антирадянській діяльності та агітації проти колективізації і помістили до в’язниці міста Борисоглібська. Ієрей Феодор винним себе не визнав. У листопаді 1930 року Особливою Нарадою при ОДПУ по Центрально-Чорноземній області отця Феодора засудили до трьох років виправно-трудових таборів. Після звільнення з ув’язнення, з кінця 1933 року, ієрей Феодор Богоявленський став служити в Михайло-Архангельському храмі села Середній Карачан Центрально-Чорноземної області. Цей храм став останнім місцем його служіння.
14 вересня 1937 року отець Феодор був знову заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації та посаджений у борисоглібську в’язницю. 25 вересня 1937 року Особливою Нарадою при УНКВС у Воронезькій області його було засуджено до розстрілу. 10 жовтня 1937 року священномученик Феодор Богоявленський був розстріляний і похований у безвісній могилі в околицях Борисоглібська.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 17 липня 2002 року ухвалою Священного Синоду Руської Православної Церкви.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь священномученику Феодору Богоявленскому, глас 3
Це́ркве Ру́сския сто́лпе непоколеби́мый, благоче́стия пра́вило, жития́ ева́нгельскаго о́бразе, священному́чениче Фео́доре, Христа́ ра́ди пострада́вый да́же до кро́ве, Его́же моли́ усе́рдно, я́ко Нача́льника и Соверши́теля спасе́ния, Русь Святу́ю утверди́ти в Правосла́вии до сконча́ния ве́ка.
Кондак священномученику Феодору Богоявленскому, глас 2
Восхва́лим, ве́рнии, изря́днаго во свяще́нницех и сла́внаго в му́ченицех Фео́дора, Правосла́вия побо́рника и благоче́стия ревни́теля, земли́ Ру́сския кра́сное прозябе́ние, и́же страда́нием Небесе́ дости́же и та́мо те́пле мо́лит Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Молитва священномученику Феодору Богоявленскому
О, избра́нниче и уго́дниче Христо́в, священному́чениче Фео́доре, Це́ркве Ру́сския сто́лпе непоколеби́мый, земли́ на́шея благо́е прозябе́ние и кра́сный плод, сро́дников твои́х предста́телю и наста́вниче! Ты во вре́мя гоне́ния безбо́жнаго от сокро́вищницы души́ твоея́ спаси́тельное испове́дание Правосла́вныя ве́ры изне́сл еси́, и лю́дям ве́рным па́стырь до́брый яви́лся еси́, ду́шу твою́ за Христа́ и Его́ о́вцы полага́я и лю́тыя во́лки дале́че отгоня́я. Ны́не у́бо при́зри на нас, недосто́йных чад твои́х, умиле́нною душе́ю и сокруше́нным се́рдцем тя призыва́ющих. Умоли́ Го́спода Бо́га, да прости́т согреше́ния на́ша и изба́вит от а́довых уз и ве́чнаго муче́ния. Утверди́ нас в ве́ре святе́й, научи́ нас всегда́ твори́ти во́лю Бо́жию и храни́ти за́поведи церко́вныя. Бу́ди па́стырем на́шим — пра́вило ве́ры, во́ином — вождь духо́вный, боля́щим — врач изря́дный, печа́льным — уте́шитель, гони́мым — засту́пник, ю́ным — наста́вник, всем же благосе́рдый оте́ц и те́плый моли́твенник, я́ко да моли́твами твои́ми соблюде́тся в Правосла́вии Свята́я Русь и непреста́нно сла́вится в ней и́мя Пресвяты́я Тро́ицы, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
