Преподобномученик Антоній Корж, ієродиякон antoniy Korzh
Березень,  Житія святих

Преподобномученик Антоній Корж, ієродиякон

Місяця березня на 1-й день.

Преподобномученик Антоній народився 1888 року в селі Рубанівці Мелітопольського повіту Таврійської губернії в сім’ї селянина Агафона Коржа. Він закінчив церковнопарафіяльну школу і, як багато юнаків із благочестивих селянських родин, здійснив паломництво на Афон, де тоді трудилися тисячі російських людей, які шукали духовного подвигу і шукали Царства Небесного. Тут він прийняв чернечий постриг з ім’ям Антоній. Повернувшись до Росії, він був висвячений на ієродиякона і служив у Кизилташському монастирі Таврійської єпархії. Коли почалися гоніння від безбожників-більшовиків, монастир закрили, і ієродиякон Антоній став служити у Воскресенському храмі в Лівадійській слобідці. Після закриття і цього храму ієродиякон Антоній став служити в Плещіївській церкві, розташованій на кладовищі міста Ялти. Тут він прослужив до гонінь 1937 року.
До цього часу влада закрила ялтинський Олександро-Невський собор, але віряни і духовенство з цим не погодилися і стали домагатися його відкриття. Влада відмовлялася розглядати це питання, відмовляючись тим, що зареєстрована раніше двадцятка не робить зі свого боку жодних кроків. Ієродиякон Антоній разом із парафіянином Олександро-Невського собору вирушив до міськвиконкому, щоб отримати дозвіл на реєстрацію нової двадцятки, але в цьому їм було відмовлено.
З благословення настоятеля Плещіївської церкви ієродиякон Антоній збирав у себе активних парафіян, щоб разом виробити рішення, як усе ж таки домогтися відкриття собору. На одному з таких зборів на початку 1937 року віряни ухвалили рішення ще раз іти з клопотанням до міськвиконкому. Розсудливість не допускала, що влада відмовиться піти назустріч православним на підставі самих же ухвалених цією владою законів і, отже, встане на шлях руйнування держави, але саме цей шлях було обрано владою. Вірянам ще раз було відмовлено, проте їх не заарештували після приходу до міськвиконкому – ще не було ухвалено надзвичайних законів. Але в другій половині 1937 року всіх, хто активно клопотав про відкриття собору, заарештували. Ієродиякон Антоній був заарештований 9 грудня 1937 року.
Почалися допити, на яких ієродиякон категорично відмовився себе обмовляти і визнавати винним, на що слідчий заявив:
– Ви брешете! Слідчими матеріалами ви викриті в пред’явленому вам обвинуваченні!
– Я нічого не знаю, бо агітації не вів.
Слідчий зібрав свідчення лжесвідків, а також свідчення тих, хто, не витримавши допитів, обмовив отця Антонія, і, зачитавши їх, сказав:
– Вам зачитано чотири показання свідків. Чи підтверджуєте ви ці свідчення?
– Ні, не підтверджую, тому що вони неправдиві.
– Ви заявляєте, що ці свідчення неправдиві. Ви з ким-небудь зі свідків перебували в поганих стосунках?
– Ні. З усіма свідками, які показують на мене, що я вів контрреволюційну роботу, я перебував у добрих стосунках.
– Якщо ви перебуваєте із зазначеними особами в добрих стосунках, значить вони неправдиві свідчення давати не могли, – підсумував слідчий.
24 грудня слідство було закінчено, і 9 лютого 1938 року трійка НКВС засудила ієродиякона до розстрілу. Ієродиякон Антоній (Корж) був розстріляний 14 березня 1938 року і похований у спільній невідомій  могилі.

Знайшли помилку