Преподобні Сергій і Герман, Валаамські чудотворці

Місяця червня на 28-й день / вересня на 11-й день

Засновники Спасо-Преображенського Валаамського монастиря, преподобні Сергій і Герман, згідно з церковним переданням, були грецькими священноіноками, які в X столітті прийшли у володіння Великого Новгорода разом з першими православними місіонерами.

Історичні відомості про засновників Валаамського монастиря мізерні. Не раз у часи ворожих навал (XII, XVII століття) монастир переживав спустошення, на довгі десятиліття переривалося тут чернече служіння. В часи навал знищувалися церковні пам’ятки, монастирські святині, не раз були спалені і розграбовані багатюща монастирська бібліотека та сховище рукописів. Втрачено і житіє преподобних Сергія і Германа Валаамських. У XVI столітті вже були втрачені багато які історичні документи, про що свідчить древній синодик Валаамського монастиря, що зберігався в Староладожському Василівському монастирі після розорення обителі в 1611 році. Цей синодик є єдиним історичним документом, написаним на Валаамі, в якому відображено справжнє знання про першоначальників обителі. У синодику, в списку ігуменів, згадуються преподобні Сергій та Герман.

Свідченням чернечого подвигу Преподобних стали церковні перекази і стародавні літописні пам’ятники. Сенс чернечого життя преподобних Сергія і Германа полягав у поширенні світла Христової віри серед язичницьких карельських племен, в утвердженні Православ’я на Півночі Русі, в розбудові чернечої обителі, що стала оплотом Православ’я у ранні віки християнської просвіти. Стародавні новгородські літописи повідомляють про обретіння мощей преподобних Сергія і Германа і перенесення їх у Новгород під час навали шведів в 1163-64 роках: «В лето 1163. О архиепископе Иоанне. Поставиша Великому Новуграду архиепископа Иоанна Перваго, а преж были епископы. Того же лета обретены быша мощи и перенесены преподобных отец наших Сергия и Германа Валамских, Новгородских чудотворцев при архиепископе Новгородском Иоанне…»

Саме тоді відбулося місцеве прославлення засновників Валаамського монастиря і було покладено початок церковному шануванню преподобних Сергія і Германа в межах Новгородської єпархії. Свідченням їх церковного шанування є наявність у соборі Новгородських святих, згадування в службі «Всім руським святим», складеній у XVIII столітті, а також прориси та іконописний оригінал XVIII століття. Текст оригіналу говорить: «Сергий подобием сед, брада Александра Свирскаго, ризы преподобническия, схима на плечах», «Герман сед, брада покороче Влаасиевы, ризы преподобническия, схима на плечах», «Сергий сед, брада аки у Александры Свирскаго, ризы преподобническия, на плечах схима. Герман сед, брада аки у Кирилла Белоезерскаго, риза преподобническая, на плечах схима».

На початку XVIII століття були відомі ікони преподобних Сергія і Германа. Нагадування про втрачене житіє Преподобних зустрічається в численних списках «Валаамської бесіди», пам’ятки церковної публіцистики XVI-XVII століть. Зачало «Бесіди», безсумнівно, є уривком з вересневих Міней, де розповідається про перенесення мощей преподобних Сергія і Германа (Карельських чудотворців) з Новгорода у монастир Всемилостивого Спаса по утишенню військової небезпеки, мабуть, у 1182 р., що підтверджується новгородськими літописними джерелами. Первісне місце подвигів преподобних Сергія і Германа вказується на Святому острові. Так говорить передання, відоме при ігумені Єфремі у другій половині XVIII століття. Також даний факт підтверджує і шведський атлас, в якому на карті острова Валаама Святий острів іменується як Vanho Valamo – Старий Валаам, і на цьому острові вказаний хрест.

У грамоті Новгородського митрополита Варлаама, від 27 травня 1592 року, викладаються деякі правила Валаамського гуртожитку: «Жить по чину монастырскому благочинно, смирно, безмятежно, по преданию отеческому и по закону преподобных Валаамских первоначальников Сергия и Германа – общежительством. Закон и начало, изстари положенные в Валаамском монастыре, не разорять, но сохранить со всяким благоговением. Жить в согласии всей братии и слугам вкупе, единомысленно и меж себя в послушании. Монастырское содевать по совету, с сбора всей братии; без братского собора не должны действовать ни старец, ни слуга. Общину соблюдать по прежнему: платье и обувь давать по старине, из монастырской казны как братиям, так и слугам. Казначея во всяком обиходе: приходе и расходе, считать в правду по спискам».

Надзвичайно широке поширення «Валаамської бесіди», відомої в безлічі списків XVI, XVII, XVIII століть, свідчить про високий духовний авторитет засновників Валаамського монастиря, бо саме їх духовними вустами викладена позиція нестяжателів у відомій церковній полеміці XVI століття.

В 1611 році монастир був розорений шведами, і на острові жили шведські колоністи. В 1685 році в царювання Великих Князів Іоанна Олексійовича та Петра Олексійовича, шведи захотіли відкопати мощі преподобних і поглумитися над ними, але Господь молитвами преподобних незабаром послав на них великі недуги і розслаблення членів, тому вони злякались й над мощами їхніми влаштували каплицю.

У цьому ж році архімандрит Тихвинського монастиря Макарій повергнув на ім’я Російських самодержців такі прохання: «Милостивые Государи и Великие Князи Иоанн Алексеивич, Петр Алексеевич, всея Великия и Малыя и Белыя России Самодерджцы, пожалуйте нас богомольцев своих; не дайте, великие государи, тех святых Германа и Сергия Валааских, паче же и Российских древних, преславных чудотворцев их мощем у проклятых лютор в поругании быть: повелите, государи, те святые мощи с того Валаамского острова от их лютерского поругания пренести в свое царское богомолие монастырь, дабы оне, проклятые люторы, тем не возносилися и святым нашим поругания не чинили, и за сие бы от окрестных государств, которые ныне состоят в благочестии и содержат закон греческий, поношения и укоризны не было; паче же премудрый Господь Бог, за сие люторам на святыя наша попущение, на нас праведного своего гнева не послал. Воистину великие Государи, тии Святые Герман и Сергий, Валаамские чудотворцы, преславные, еще живи быша, и тогда прорицаху настоящая, будущая, яже о сем, великиие Государи, сотворите прилежное радение, дабы тех святых Германа и Сергия Валаамских, паче же Российских православных чудотворцев, много чудесныя их мощи от проклятых лютор в поругании не были. За сие же вашу государскую благую ревность и за прилежное тех святых Германа и Сергия чудотворцев о вас молитвы, подаст вам Господь Бог милость Свою и покорит вам вся враги, возстающия на Православную нашу Христианскую веру под ноги ваша, о сем молим вас милостивых и премилостивых великих государей. Мы богомольцы ваши, и милости просим великие Государи Цари смилуйтесь».

У 1764 році капітан Яків Якович Мордвинов відвідав Валаамський монастир. У своїх записках він описує Святий острів, місце первісних подвигів преподобних Сергія і Германа: «К святому острову пристали с западной стороны, а в других местах пристать невозможно, понеже все каменные горы на утес, а где пристали на берегу крест деревянный и – восход на гору весьма крут. В половине горы часовня деревянная и в ней образы. Часовня поставлена и образы написаны при игумене Ефреме. Позади той часовни пещера в каменной горе, где Перподобные спасались. Проход во оную тесен, и проходили на коленях. Вшед в пещеру, можно стоять двум человекам. В оной стоит деревянный небольшой крест и лежат небольшие два камня, а над входом в оную пещеру висят отломившиеся от горы каменья, и некоторые лежат при входе, и видно, что упали с верха и расшиблись. По выходе из пещеры восходили на самую высоту горы и проход весьма крутой, и над проходом висят каменья и деревья. Взошед на гору, площадь которой вся заросши лесом, и погуляв на той горе спустились к своему судну. Святой остров от Валаамского отделяется проливом широтою на одну версту».
В 1755 році ігуменом Єфремом був збудований новий дерев’яний соборний храм, в якому був приділ преподобних Сергія і Германа. Той же мандрівник Мордвинов так описує сам монастир: «Монастырь построен на горе каменной, церкви, колокольня и ограда деревянные. И всему оному монастырю взят план, и на плане означено: Соборная церковь Преображения Господня, в ней приделы: с южной стороны – святых апостолов Петра и Павла, с северной – святого апостола Иоанна Богослова, вверху с юга святого апостола Андрея Первозванного, с северу святых праведных Захарии и Елисаветы, внизу с южной стороны – преподобных отец Сергия и Германа, Валаамских чудотворцев, где и мощи преп. под спудом, а сверху сделаны раки, и на раки их положены живописные их образы».

До 28 червня 1789 року був збудований та освячений новий соборний храм преподобних Сергія і Германа Валаамських чудотворців, скарбником Інокентієм з братією, де мощі їх спочивають під спудом. У 1817 році архімандритом Коневського монастиря Іларіоном була складена служба преподобним Сергію і Герману, валаамським чудотворцам, і надрукована в Синодальній друкарні з додаванням повчального слова на пам’ять їх.

В 1819 році, 20 жовтня, Святійшим Синодом було наказано загальноросійське шанування Валаамських угодників і визначені дні церковного святкування їхньої пам’яті 28 червня (11 липня н. ст.) і 11 вересня (24 вересня. н. ст.).

Мощі преподобних Сергія і Германа і нині спочивають під спудом в Спасо-Преображенському Соборі Валаамського монастиря. Свідченням благодатної молитовної допомоги Преподобних є численні чудеса, явлені по вірі тих, що просять і моляться.

Тропарі, кондаки, молитви та величання