Преподобні отці, Богошественної гори Синай подвижники

Перехідне святкування у середу Світлої седмиці

У середу Світлої седмиці Православна Церква святкує Собор преподобних отців, Богошественної гори Синай подвижників. Про Синайський монастир розповів настоятель нижегородського храму на честь ікони Божої Матері «Розчулення» протоієрей Олександр Малафеєв:

«На півострові Синай я сподобився побувати двічі. Першого разу — з групою нижегородців від паломницького центру нашої єпархії. Під час цієї поїздки нам вдалося помолитися в монастирі святої великомучениці Єкатерини і здійснити сходження на гору Синай.

Самі стіни обителі діють на всіх паломників особливим чином. Синайський монастир, як відомо, — один із найдавніших у світі християнських монастирів. Він був заснований ще в IV столітті біля біблійної гори Хорів (Синай), де Мойсей зустрівся з Богом. Досі збереглася в скелі ущелина, куди Мойсей сховався, щоб не осліпнути від сяйва Божої слави. Зі стін обителі вийшло безліч подвижників, преподобних отців, чия памʼять соборно святкується в середу Світлої седмиці.

У монастирі є багато інших дивовижних місць, повʼязаних із пророком Мойсеєм. Це терновий кущ — неопалима купина. який і досі буйно росте в обителі недалеко від каплиці неопалимої купини. Паломники його не щадять, кожен намагається собі відірвати гілочку. Святий вівтар каплиці розташований над корінням неопалимої купини. Мойсеїв колодязь — це місце в скелі, звідки Мойсей за велінням Божим виводив воду, вдаривши по скелі своїм жезлом. Недалеко від монастиря — скеля з відбитком золотого тельця, ідола, якого євреї зробили під час першого сходження Мойсея на гору Синай, коли він отримав від Бога камʼяні скрижалі Завіту з десятьма заповідями.

Біля монастиря розташована костниця — монастирська усипальниця, де зібрані останки ченців, які подвизалися в різний час у цій обителі. Місце сугубо благодатне. Над костницею — невеликий храм, де ми відслужили з нашою групою Літургію о 12 годині ночі. Відчуваєш особливе духовне піднесення: немов на крилах тебе тримають молитви цих подвижників, останки тих, хто тисячу років тому тут жив, молився… Я читав житія багатьох Синайських отців, усі вони були великими посниками, вели суворе життя: хто їв раз на два дні, хто — двічі на тиждень. У цій костниці знаходяться мощі ченця-воротарника, який відійшов до Господа, сидячи біля воріт. У такому сидячому положенні, у повному чернечому вбранні він перебуває у скляній раці.

Вдруге Господь сподобив мене побувати на горі Синай разом з владикою Георгієм під час паломництва Його Високопреосвященства святими місцями Єгипту. Одним із пунктів паломництва був якраз Синайський півострів, монастир святої великомучениці Єкатерини. Під час цієї поїздки сталося диво. Готуючись до паломництва, ми писали листи з проханням, щоб нашому владиці дозволили звершити Літургію в цьому монастирі.

Під час переговорів нам відмовили, послалися на те, що ніхто в цьому монастирі із немісцевих архієреїв Літургію не служив. Раніше дозволяли служити в каплиці, яка знаходиться на вершині гори Синай, але на той момент вона була закрита на реставрацію.

Ми всі старанно молилися, зателефонували до Єрусалимської патріархії, знайшли настоятеля монастиря, архієпископа Синайського, — і Божою милістю наш владика став першим архієреєм-паломником, який очолив Літургію в Синайському монастирі».