...
Преподобні Іоанн і Лонгин Ярензькі 63f385ee4f8e0815955392
Житія святих,  Липень

Преподобні Іоанн і Лонгин Ярензькі

Місяця липня на 3-й день

Преподобні Іоанн і Лонгин Ярензькі жили в XVI столітті. Вони були ченцями Соловецького Спасо-Преображенського монастиря в той час, коли ігуменом обителі був святий Филип (згодом митрополит Московський). Під керівництвом святого Пилипа преподобні Іоанн і Лонгин звершували подвиг суворого посту і молитви, у всьому виконували волю ігумена і поступово зростали в духовному житті.

1561 року преподобні Іоанн і Лонгин вирушили в монастирських справах у Тверську землю. На зворотному шляху на Білому морі їх застала буря, судно було розбите, і святі Іоанн і Лонгин потонули. Через деякий час тіла святих були знайдені нетлінними за 120 верст від обителі, в гирлі річки Соснівки, і їх було покладено в каплиці в ім’я святителя і чудотворця Миколи в с. Ярензі. Незабаром чудесні знамення підтвердили святість преподобних Іоанна і Лонгина, біля чесних мощей яких хворі отримували зцілення. Згодом на місці поховання святих ченців виник монастир.

1625 року чернець Ярензької обителі Ілля Телов повідомив святішому патріарху Філарету про чудеса, що відбувалися біля гробниці святих Іоанна і Лонгина. Свідоцтва про чудесні зцілення були ретельно досліджені та підтверджені. 2 липня 1638 року святі мощі було перенесено в новозбудований храм обителі. На честь цієї події пам’ять святим Іоанну і Лонгину Яренгським було встановлено 3 липня.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобным Иоанну и Лонгину, Яренгским, глас 8

Яко зве́зды многосве́тлыя, от ю́ности возсия́вше,/ освети́ли есте́ сердца́ ве́рных пренесе́нием честны́х моще́й ва́ших,/ доброде́тельми чуде́с ва́ших, во пло́ти я́ко бо А́нгели на земли́, показа́стеся,/ поще́нием насажде́ни бы́сте, я́ко дре́во при вода́х воздержа́ния,/ напое́ни струя́ми слез ва́ших, и скве́рну омы́сте,/ сего́ ра́ди яви́стеся прия́телище Бо́жия Ду́ха, Иоа́нне и Ло́нгине,// моли́те Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Тропарь преподобному Иоанну Яренгскому, глас 4

От земли́ Возведы́й тя к ве́чным оби́телем/ соблюда́ет и по сме́рти невреди́мо те́ло твое́, свя́те Иоа́нне,/ ты бо в целому́дрии и чистоте́ жития́, блаже́нне, пожи́л еси́,/ не оскверни́в те́ло,// те́мже со дерзнове́нием моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку