Преподобна Серафима, ігуменя Корецька

Місяця квітня на 20-й день.

Пам’ять 20 квітня (Рівненськ.), 11 червня – прославлення 2021 року (Рівненськ.) .

У миру Софія, народилася в знатній сім’ї князів Корецьких, друга дочка Іоакима (Юхима) Корецького (+ 1612) і Анни Ходкевич (+ 1626).

Князі Корецькі брали діяльну участь у відновленні Корецького монастиря, зруйнованого вщент монголо-татарами 1496 року. Будівництво православного жіночого монастиря було розпочато 1571 року. Протидія римо-католицької польської знаті заважала будівництву, але до осені 1579 року роботи були закінчені.

У п’ятницю світлої седмиці 1580 року Софію постригли в чернецтво з ім’ям Серафима єпископ Львівський і Кам’янець-Подільський Гедеон (Балабан). У Фомину неділю була зведена в сан ігумені Корецького монастиря.

Після ухилення в унію Луцького єпископа Кирила (Терлецького) (1595), до Корецького монастиря почали приїжджати католицькі ксьондзи та представники західних орденів з метою схилити насельниць до переходу в унію. Цьому впливу перешкоджала ігуменя “силою княжої влади”, як сестра місцевого правителя. Насельниць у їхній вірності Православ’ю зміцнив переїзд київського полеміста священика Лаврентія Зизанія (1612-1619) на посаду настоятеля корецького Вознесенського собору. Невдовзі до Кореця прибув і його брат Стефан, автор антикатолицьких трактатів. Брати не тільки служили в соборі, а й проповідували в обителі, просвіщали вірян.

Навесні 1620 року, після прохання ігум. Серафими, яка скаржилася рідному братові кн. Самуїлу Іоакимовичу Корецькому на тісноту монастирських споруд, у межах міста було закладено більший монастир в ім’я Св. Трійці.

1622 року було вбито турками останнього з православних корецьких князів Самуїла, і його брат Іоанн, який прийняв католицтво з ім’ям Ян-Карл, запропонував своїй сестрі ігумені Серафимі забрати ікону “Споручниця Грішних” і плащаницю Богородиці з княжої молитовні. Ігуменя Серафима хресним ходом віднесла святині в монастир. Тоді ж Ян-Карл передав новий храм і келійні корпуси нового споруджуваного монастиря францисканцям.

За час свого управління монастирем ігуменя Серафима повністю відновила обитель, заснувала притулок для дівчаток-сиріт, відновила роботу майстерень з живопису, позолоти куполів, золочення по дереву, також запрацювали майстерні з пошиття риз, митр.

Усе своє майно і статки своєї матері ігуменя Серафима відписала монастирю з умовою, щоб він залишався в лоні Православної Церкви.

Померла в листопаді 1633 року. За одними даними, обряд поховання здійснив митрополит Петро (Могила) , за іншими – Луцький єпископ Афанасій (Пузина) .

Рішення про прославлення прп. Серафими в лику місцевошанованих святих ухвалено Священним Синодом Української Православної Церкви 6 грудня 2019 року. Чин прославлення звершено 24 червня 2021 року в Корецькому монастирі.