Преподобна Олімпіада Арзамаська і Київська Olimpiada Dimitra
Житія святих,  Серпень

Преподобна Олімпіада Арзамаська і Київська

Місяця серпня на 7-й день

Мощі святої Олімпіади Арзамаської опинилися у Введенському завдяки братії Києво-Печерської лаври. Один з ченців – нині архієпископ Фастівський Даміан, намісник Введенського монастиря – займався оновленням старого монастирського кладовища. Прочитавши напис на одній з плит “схимонахиня Олімпіада”, він настільки зацікавився, що це за жінка, похована на території чоловічої обителі, що вирішив розшукати її житіє.

Виявилося, що преподобна Олімпіада пішла в монастир у віці 20 років, а в 38 – очолювала Арзамаську обитель з 700 насельницями! Володіла незвичайним красномовством і даром переконання. Особливо шанувала і молилася святим Києво-Печерським. Читаючи Житія святих, Олімпіада часто зупинялася на молитві преподобного Феодосія Печерського, в якій він просив у Господа Царства Небесного і просування з преподобними для тих, хто буде похований на місці їхньої оселі. Незадовго до смерті преподобні Антоній і Феодосій Печерські з’явилися Олімпіаді уві сні, в якому брали її в свій сонм святих. Прокинувшись, Олімпіада жадала благословення на поїздку до Києва. Лаврські ченці встигли її причастити, соборувати і прочитати відхідну молитву. Її поховали на Дальніх печерах біля церкви Різдва Богородиці (там і сьогодні – старе монастирське кладовище). Отець Даміан був настільки вражений баченням Олімпіаді святих Печерських незадовго до смерті, що став займатися дослідженням її життя. А 2008 року, вже в сані намісника Введенського монастиря, подав рапорт про її канонізацію. У той же рік Священний Синод УПЦ ухвалив постанову про канонізацію не тільки Олімпіади Арзамаської в лику преподобних, а й Димитри – засновниці Київського Введенського монастиря. Так здійснилася воля преподобних отців Києво-Печерських, які виявили бажання мати серед сонму свого і схимонахиню Олімпіаду.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Ще в розробці

Тропaрь, глaсъ д7:

Люб0вь хrт0ву пaче любвE nтeческіz возлюби1вше, и3 къ томY потeкше, и4ноческимъ џбразомъ ўкраси1ласz є3си2. вели1кою схи1мою њблeкшесz, къ соб0ру nтцє1въ печeрскихъ сопричтенA былA є3си2. моли2 млcтиваго влdку прпdбнаz нaша мaти nлmмпіaдо, да и3 мы2 въ любви2 хrт0вэй ходи1ти бyдемъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку