Преподобна Олімпіада Арзамаська і Київська

Місяця серпня на 7-й день

Мощі святої Олімпіади Арзамаської опинилися у Введенському завдяки братії Києво-Печерської лаври. Один з ченців – нині архієпископ Фастівський Даміан, намісник Введенського монастиря – займався оновленням старого монастирського кладовища. Прочитавши напис на одній з плит “схимонахиня Олімпіада”, він настільки зацікавився, що це за жінка, похована на території чоловічої обителі, що вирішив розшукати її житіє.

Виявилося, що преподобна Олімпіада пішла в монастир у віці 20 років, а в 38 – очолювала Арзамаську обитель з 700 насельницями! Володіла незвичайним красномовством і даром переконання. Особливо шанувала і молилася святим Києво-Печерським. Читаючи Житія святих, Олімпіада часто зупинялася на молитві преподобного Феодосія Печерського, в якій він просив у Господа Царства Небесного і просування з преподобними для тих, хто буде похований на місці їхньої оселі. Незадовго до смерті преподобні Антоній і Феодосій Печерські з’явилися Олімпіаді уві сні, в якому брали її в свій сонм святих. Прокинувшись, Олімпіада жадала благословення на поїздку до Києва. Лаврські ченці встигли її причастити, соборувати і прочитати відхідну молитву. Її поховали на Дальніх печерах біля церкви Різдва Богородиці (там і сьогодні – старе монастирське кладовище). Отець Даміан був настільки вражений баченням Олімпіаді святих Печерських незадовго до смерті, що став займатися дослідженням її життя. А 2008 року, вже в сані намісника Введенського монастиря, подав рапорт про її канонізацію. У той же рік Священний Синод УПЦ ухвалив постанову про канонізацію не тільки Олімпіади Арзамаської в лику преподобних, а й Димитри – засновниці Київського Введенського монастиря. Так здійснилася воля преподобних отців Києво-Печерських, які виявили бажання мати серед сонму свого і схимонахиню Олімпіаду.

Тропарі, кондаки, молитви та величання