Праведний Прокопій Устьянський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця липня на 8-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Вологодських святих (перехідне)
Про походження і життя цього святого угодника Божого відомостей не збереглося, але ім’я його стало відомим: він сам відкрив його у видінні благочестивому місцевому жителю Савелію.
Нетлінні мощі праведного Прокопія були знайдені в XVII столітті поблизу парафіяльної Введенської церкви села Устьянськ, що у Вологодській єпархії, і покладені в церкві, де перебували протягом двохсот років у відкритому вигляді, являючи численні дива.
У зв’язку зі збільшенням кількості чудесних зцілень мощі праведного Прокопія в 1696 (або 1645) і 1739 роках були оглянуті, після чого на честь праведника було освячено боковий вівтар у храмі, де спочивали його мощі. Також було написано його ікону і на його честь звершували службу.
1818 року було встановлено загальноцерковне святкування пам’яті святого.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь праведному Прокопию Устьянскому, глас 1
Боже́ственною благода́тию просвети́вся,/ и по сме́рти да́руеши исцеле́ния/ притека́ющим к тебе́, прему́дре Проко́пие,/ те́мже и мы ны́не чтим честны́х моще́й твои́х явле́ние,/ веселя́щее вку́пе ду́ши и телеса́./ Тем вси вопие́м:/ сла́ва Да́вшему ти кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.
Кондак праведному Прокопию Устьянскому, глас 8
Ве́рою и любо́вию/ твое́ честно́е явле́ние пра́зднующих, блаже́нне,/ сохрани́ и соблюди́ от вся́кия зло́бы и собла́зна змии́на,/ и́маши бо дерзнове́ние ко Влады́це всех, Христу́ Бо́гу./ Его́же моли́ спасти́ правосла́вныя лю́ди,/ моля́щия тя, да вси вопие́м ти:/ ра́дуйся, о́тче Проко́пие,// всея́ земли́ удобре́ние.
Ще в розробці