Праведний Петро, колишній митар

Місяця вересня на 22-й день

Святий Петро, колишній митар, був головним збирачем податей в Африці за царювання імператора Юстиніана (527-565). Людина він був жорстока і немилосердна. Одного разу він кинув шматком хліба в жебрака, який невідступно просив милостині. Вночі Петро уві сні побачив себе померлим і те, як святі Ангели зважували його справи на терезах правосуддя Божого. На чашу добрих справ нічого було покласти, окрім шматка хліба, кинутого жебраку з досади, але й це зупинило чашу з порочними справами, що опускалася вниз. Петро зрозумів значення сну і, покаявшись, абсолютно змінив життя. Він щедро роздавав нужденним милостиню, годував і одягав багатьох. Одного разу Петро побачив уві сні Ісуса Христа. Господь був одягнений в одяг, який святий колись подав жебраку. Тоді Петро роздав своє майно бідним і доручив своєму рабу продати самого його в рабство, а гроші віддати жебракам. Раб виконав наказ господаря. Багато років святий Петро покірливо і старанно працював у свого пана. Одного разу його впізнали торговці, яким він був відомий раніше. Вони сказали господареві, хто його слуга. Почувши цю розмову, святий негайно пішов із міста. Йдучи, він створив диво: раб-привратник, глухий і німий, отримавши від праведного Петра ім’ям Іісуса Христа повеління відчинити ворота, виконав наказ і отримав одразу слух і мову. Він поспішив про все розповісти своєму пану і додав, що з вуст святого, коли той наказував відчинити ворота, вийшов вогонь, що торкнувся його обличчя, після чого він став чути й говорити. Усі вирушили шукати Петра, але пошуки виявилися марними: святий зник і до самої смерті залишався невідомим.