Праведна Глафіра діва

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 26-й день

Праведна діва Глафіра жила в час, коли Східною частиною Римської імперії правив Лікіній (312–324), зять святого рівноапостольного царя Константина Великого (306–337; памʼять 21 травня). Лікіній лицемірно підписав його «Указ про віротерпимість» (313), який дозволяв вільне сповідування християнства, але в душі ненавидів християн і продовжував їх переслідувати, повернувшись до язичництва.

Лікіній запалився пристрастю до служниці своєї дружини Констанції, праведної діви Глафіри. Свята діва розповіла про це цариці і просила захисту. Переодягнувши праведну Глафіру в чоловічу сукню і забезпечивши грошима, цариця Констанція вивела її з міста в супроводі відданих слуг. Імператору сказали, що служниця збожеволіла і лежить при смерті. Праведна Глафіра дорогою до Вірменії зупинилася в місті Амасії, де місцевий єпископ, святитель Василій, дав їй притулок.

У той час святитель будував у місті храм. Праведна Глафіра передала на його будівництво всі гроші, отримані від Констанції, і в листі до неї просила надіслати ще кошти на закінчення храму. Цариця виконала її прохання. Але лист праведної Глафіри потрапив до імператора. Розгніваний Лікіній зажадав від правителя Амасії вислати до нього святителя і служницю. Праведна Глафіра померла († 322), перш ніж наказ дійшов до Амасії. Святителя Василія ж направили до імператора, і невдовзі він прийняв мученицьку кончину.