ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

Перехідне свято на сороковий день після Пасхи.

Вознесіння Господнє — це одне із дванадцяти свят, присвячених ключовим подіям євангельської історії. Воно є перехідним святом: його дата залежить від дати святкування Великодня. Вознесіння завжди святкується в четвер шостого тижня (седмиці), на сороковий день після Великодня. Воно належить до так званих господських свят, тобто тих, які стосуються Господа Іісуса Христа.

У цей день ми згадуємо події, що відбулися через сорок днів після того, як Іісус Христос був розіп’ятий на Хресті і Воскрес. У день Вознесіння Господь зібрав апостолів у Віфанії на горі Єлеон. Христос благословив їх і — як був, у плоті — вознісся на небо. Вознесіння Господнє описано в Євангелії від Луки, Діяннях святих апостолів і, коротко, наприкінці Євангелія від Марка:

“Сказавши це, Він піднявся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з виду їхнього. І коли вони дивились на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білій одежі і сказали: мужі галілейські, що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Котрий вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо” (Діян. 1:9-11).

Після подій Воскресіння Іісус Христос кілька разів являвся апостолам і проповідував Боже Царство. Це було не видіння, це був живий Учитель, із плоті і крові, на свідчення того, що Спаситель справді воскрес із мертвих і, тим самим, переміг смерть. Явлення Христа були, свого роду, підготовкою до дня П’ятидесятниці — коли Дух Святий зійшов на них, щоб вони могли проповідувати Воскреслого Христа всьому світу. Але це буде пізніше, через кілька днів після Вознесіння, а поки Господь кличе апостолів у передмістя Єрусалима, Віфанію. Там, на горі Єлеон, вони в останній раз бачать Христа у плоті. Піднявши руки, Він благословляє учнів і возноситься на небо.

У Діяннях святих апостолів написано, що під час Вознесіння Спаситель був прихований хмарою, після чого здивовані учні побачили «двох мужів у білій одежі» — вони сповістили про прийдешнє Друге Пришестя Христа.

Після цієї дивовижної радісної розлуки з Христом апостоли повернулися до Єрусалима. Саме там через кілька днів на них зійшов Святий Дух.

До кінця IV століття Вознесіння Господнє і П’ятидесятниця були, по суті, єдиним святом, святкування Вознесіння Господнього і П’ятидесятниці не розділяли. П’ятидесятницю відзначали не один день в році — це був цілий період церковного календаря. Тертуліан називав його «laetissimum spatium» — радісний період. У IV столітті П’ятидесятниця остаточно оформилася не тільки як особливий період після Пасхи, а й як святковий день (сорок третє правило Ельвірского Собору (300 р.).

Коли П’ятидесятниця стала самостійним святом, окремо стали відзначати і Вознесіння. Перші згадки про це можна прочитати у святителя Григорія Ниського і в антіохійських проповідях святителя Іоанна Златоуста. Свято триває десять днів: один день передсвята, який співпадає з відданням Великодня, і вісім днів віддання свята. Віддання свята припадає на наступну за святом п’ятницю сьомого тижня після Великодня.

У ікон, що зображують Вознесіння Господнє, є чітка іконографія, якої дотримуються всі іконописці. На іконі свята зображено всіх дванадцятьох апостолів, між якими, в центрі, зображено Богородицю. Апостоли або стоять, або прихилили коліна. Христос возноситься в хмарі, оточений ангелами. На деяких іконах є цікава деталь — на Єлеонській горі, звідки Спаситель зійшов на небеса, відображений слід від Його ноги.

У день Вознесіння наш Господь Іісус Христос наставляє все людство — і кожного з нас. І робить це через своїх учнів — апостолів. Саме вони стали свідками того, як Спаситель вознісся на небо через сорок днів після свого Воскресіння. Коли Господь впродовж сорока днів являється своїм учням після Хреста і Воскресіння, Він тим самим зміцнює їхню віру, дає їм опору, надію на майбутнє Царство Небесне. А Вознесінням Господь ніби ставить крапку в справі домобудівництва нашого спасіння. Він, як Людина, у своїй людській тілесності, підноситься на Небо. Таким чином, Його подвиг відкуплення закінчується — людина повертається на Небо! Господь ніби ставить крапку, але не залишає апостолів, а отже й всіх нас, наодинці. Христос каже: якщо ми серцем приймемо Вознесіння, Він пошле Духа Святого, Який утішить нас. Ця розрада — у святі П’ятидесятниці, яке Церква відзначає через кілька днів після Вознесіння.

Канони свята написані святим Іоанном Дамаскіном і святим Іосифом співцем. Кондак і ікос належать святому Роману Солодкоспівцю.

Тропарі, кондаки, молитви та величання