Священомученик Тимофей, єпископ Пруський
Місяця червня на 10-й день
Пруса — град у краю Витинійському, що межує з Фригією і Мисією, поблизу гори Олімпійської. У тому граді святий Тимофей був єпископом, за чистоту свою і святість прийняв від Бога дар чудотворення. Змія-бо превеликого, що оселився під кипарисом у печері і шкодив худобі та людям, молитвою і знаменням хресним убив, закривши йому пащу покровом, яким хліб свячений на божественному жертовнику покривають. Царя одного, на ім’я Арита, що важко хворів і до дверей адових уже зближався, воскресив. Подібно й царицю одну від воріт смерних до життя і від пітьми ідолопоклонництва до світла святої віри навернув. І всілякі хвороби дарованою йому благодаттю лікував, й інших багато чудес силою Христовою зробив, й ученням своїм паству свою просвітив, і багатьох з невірних навернув до Бога. Коли ж настав Юліан-цар, який відрікся Христа, поклонився ідолам і почав люто гонити Церкву Божу, тоді Тимофей святий найбільше трудився в проповіді Божого слова, зміцнюючи вірних, невірних же навертаючи з блуду їхнього. Довідався ж про нього нечестивий Юліан, послав схопити його, привів до себе, посадив до темниці. І багато хто приходив до святого, що в путах сидів, — він їх повчав про Христа, істинного Бога. Сповіщено ж було Юліанові, що єпископ християнський в путах учить своєї віри тих, які приходять до нього. Юліан же послав заборонити йому вчити про ім’я Ісусове. Але той не слухав царя нечестивого і беззаконного — належне без страху чинив. І знову цар довідався, що святий Тимофей без страху вчить про ім’я Христове, розгнівався, послав палача і стратив його в темниці. Вірні, взявши його святе тіло, поховали чесно. І подавалися з гробу його чудесні зцілення недугам на славу Христа, Бога нашого.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь священномученику Тимофею, епископу Прусскому, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Тимофее,// моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак священномученику Тимофею, епископу Прусскому, глас 4
Во святи́телех благоче́стно пожи́в,/ и муче́ния путь проше́д,/ и́дольския угаси́л еси́ же́ртвы,/ и побо́рник быв твоему́ ста́ду богому́дре./ Те́мже тя почита́юще та́йно вопие́м ти:/ от бед изба́ви ны при́сно твои́ми моли́твами,// о́тче наш Тимофее.
Ще в розробці