Преподобний Іоанн, учень святого Григорія Декаполіта

Місяця квітня на 18-й день

Декаполітський край двоякий колись був. Перший — поблизу Галилеї в Палестині, його згадує святий євангелист Матей: “Після нього, — каже, — ішло багато людей з Галилеї і Декаполя». Другий же — пізніший, малий якийсь край в землі Ісаврійській так названий був — Декаполь. І з того другого, ісаврійського, Декаполя був преподобний Григорій — учитель цього преподобного Іоанна, якого ж нині пам’ять. Зненавидівши світ цей з юности і Христа полюбивши, Іоанн святий пішов до вищезгаданого учителя свого Григорія Декаполіта і від нього в чернечий чин був пострижений, і перебував з ним, подвизаючись і у всьому Богові догоджаючи. І такого досягнув смирення й послуху і до всякого доброго діла старання, що й сам учитель його, святий Григорій, радів за нього і славив Бога. Коли ж злочестивий цар Лев Вірменин єресь іконоборну обновив і гоніння підняв на Церкву Христову, преподобний Іоанн при учителеві своєму Григорію святому у Візантію прийшов, разом зі святим Іосифом Піснеписцем. І, минаючи град, укріплював правовірних, аби стояли в благочесному сповіданні непохитно. Тоді іосиф до Риму відісланий був, його ж не досягнув: потрапив у руки єретиків і на Криті затриманий був в ув’язненні. А преподобний Григорій Декаполіт, після того як був відісланий Іосиф, переставився. Йоан же преподобний у Візантії залишився, у звичних йому подвизався трудах, не лише про своє, але й про інших дбав спасіння. І через декілька років, коли блаженного Іосифа з пут звільнили і він до Візантії повернувся, преподобний Іоанн відійшов до Господа, аби прийняти відплату за труди свої. І похований був руками Іосифа при гробі Григорія, батька свого, тоді й на інше місце був перенесений, про що в житії святого Іосифа Піснеписця написано так: «Коли увійшов, — каже, — у град Іосиф, не знайшов серед живих любого отця свого Григорія Декаполіта: вже-бо до Господа відійшов. Лише бачив учня його — Іоанна блаженного, і плакав багато за отцем Григорієм, що не сподобився знову бачити його живим, і перебував при гробі його з отцем Іоаном. Але невдовзі і Іоанн до Господа відійшов, і поховав його Іосиф поблизу Григорія святого. Тоді Іосиф преподобний на інше переселився місце, недалеко від церкви святого Іоанна Златоустого, де збудував церкву в ім’я святителя Христового Миколая і переніс туди мощі обох отців — Григорія та Іоанна.

Тропарі, кондаки, молитви та величання