Пам’ять святих отців шести Вселенських Соборів

Перехідне святкування в неділю, найближчу до 16 липня

Пам’ять святих отців шести Вселенських Соборів, які стали можливі тільки тоді, коли Римська імперія визнала християнство законною релігією. До цього вона не визнавала християнство, за Римським законодавством воно вважалася єрессю і підлягало знищенню.

Як не можна було карбувати монету нікому, крім Римського імператора, також було заборонено створювати свою релігію, що вважалося злочином проти держави.

Церква скликала Собор, коли потрібно вирішити будь-яке спірне питання або проблему, виробити певний загальний підхід або бачення. На Вселенські собори з’їжджалися єпископи та представники усіх церков. Постанови, прийняті на Соборі записувалися в Книгу Канонів (Правил) і згодом приймалися церквою як вчення.

Православною Церквою визнані сім Святих Вселенських Соборів:

Нікейський I – 325 рік, проти єресі Арія;

Константинопольський I – 381 рік, проти єресі Македонія;

Ефесский – 431 рік, проти єресі Несторія;

Халкідонський – 451 рік, проти єресі монофізитів;

Константинопольський ІІ 553 рік, «Про трьох главах»;

Константинопольський ІІІ 680-681 роки, проти єресі монофелітів;

Нікейський ІІ 787 рік, проти єресі іконоборців.

Сенс особливого шанування святих отців Вселенських Соборів полягає в тому, що тільки Собори володіли можливістю виносити непогрішимі і «для всіх корисні» визначення в області християнської віри і церковного благочестя в кризові моменти церковної історії.

Завдяки святим отцям Вселенських Соборів ми знаємо, як потрібно вірити, ми бачимо, що всі віроповчальні положення розкриті за порядком. Святі отці приділяли багато уваги питанням віровчення, йшли на муки і страждання, на сповідничество і мучеництво – за чистоту Православної віри.

Тропарі, кондаки, молитви та величання