Олешківська (Феодорівська) ікона Божої Матері

Через цю ікону Господу Богу угодно було явити велику Свою милість до Успенської жіночої обителі в Олешках, що неподалік від Херсона.

Історія цієї святині така. Черниця Єлисавета в 1878 році разом зі своєю сестрою Оленою приїхала до Петербурга у справі щодо відкриття Успенської обителі. Тут вони прожили десь два місяці поблизу Казанського собору у благочестивої вдови Євдокії Іванівни Яковлевої. У неї ж сестри познайомилися з петербурзьким купцем Спиридоном Івановичем, котрий був родичем цієї вдови. Спиридон Іванович виявив бажання пожертвувати до обителі Феодорівську ікону Божої Матері, і пожертва, звісно, з радістю й вдячністю була прийнята.

Після приїзду сестер із Петербурга ця святиня була поставлена в ще не освяченому на той час Миколаївському храмі біля жертовника. Коли Миколаївський храм було відновлено, то ікона ця була поставлена не у вівтарі, а ліворуч від іконостасу, біля колони. Тут Небесна Владичиця і прославила Свій Пречесний Лик першим чудесним знаменням.

Обставини його такі. 13 червня 1908 року до Успенської жіночої обителі прибув селянин із Воронезької губернії Трофим Зеленін. Він був калікою зі всохлою лівою рукою, нападами падучої хвороби та постійним трусом голови. Колись він був бравим солдатом, але в одному бою під час війни з Японією бомба, що розірвалася біля нього, сильна контузила його в голову, а її уламок скалічив його руку, зробивши його цілковито непридатним до тілесної праці.

Молодий ще чоловік був сильно обтяжений своїм тяжким становищем й не раз з болісним стогоном душі своєї звертався до Старанної Заступниці стражденних. Однієї ночі каліка побачив видіння. До нього підійшла жінка у прекрасному одязі з вінцем на голові і, простягаючи над ним руку, звеліла йти до міста Олешки, що в Таврійській губернії, до тамтешнього монастиря, обіцяючи лише там дарувати йому зцілення.

Сон повторився ще двічі, причому останнього разу Жінка мала в руках ікону Божої Матері, Лик котрої Трофим точно запам’ятав. «Тільки там, де Я сказала тобі, і тільки біля цієї ікони ти одержиш зцілення», — знову почув каліка.

Дослухаючись до голосу, який закликав його, нещасний солдат, незадовго до того покинутий своєю сім’єю — дружиною і двома малолітніми дітьми — з труднощами дістався до Таврійської губернії, а потім і до міста Олешки, де й знайшов Успенський монастир. Про це місто хворий раніше ніколи не чув.

Це було 13 червня 1908 року. Тут хворий зайшов до Успенського собору, де влітку в монастирі звершувалися богослужіння. Простоявши Літургію, страждалець ретельно оглянув усі ікони цього храму, але не знайшов тієї, яку бачив уві сні. Вийшовши із церкви, Трофим спитав одну із сестер монастиря, чи є інші церкви в обителі. Та вказала йому на сусідній храм святителя Миколая Чудотворця, куди й провела його разом з іншою черницею. Цими монахинями були сестра Митродора і казначея Нонна.

Увійшовши до Миколаївського храму, хворий одразу ж побачив на колоні навпроти вхідних дверей ікону Божої Матері, яка являлася йому ві сні. Сестри підтримали каліку, котрий затріпотів, а трохи згодом, на його прохання, запросили чергового ієромонаха відслужити перед іконою молебень. Ікона ця була тією самою, яку тридцять років тому пожертвував у Петербурзі черниці Єлисаветі боголюбивий купець Спиридон Іванович.

Того ж дня Трофим був у монастирі на сповіді, а наступного дня прийшов на Літургію до Успенського храму для прийняття Святих Тайн. За богослужінням перед Херувимською піснею з ним стався напад падучої, цього разу особливо сильний, так що хворий отямився лише до співу причасного вірша. Зовсім слабкий, він сподобився причаститися, а після завершення служби знову попросив відслужити молебень перед Феодорівською іконою Божої Матері.

Молитва настільки зміцнила його, що він став потроху рухати рукою, а до вечора того ж дня вже діяв нею цілком вільно. Трус голови також припинився, а часті напади епілепсії більше не повторювалися. Трофим, який одужав, бадьоро прожив два тижні в обителі, після чого повернувся на свою батьківщину, де був у доброму здоров’ї і працював багато років.

Після цього вражаючого дива сталися й низка нових чудес, котрі всі ретельно перевірені й підтверджені словами свідків.

У Свято-Духовому соборі міста Херсон знаходиться список Олешківської (Феодорівської) ікони Божої Матері, котрий також прославився чудотворіннями. Є чимало свідчень про благодатну допомогу Пресвятої Діви людям, які з вірою молилися перед цим образом.

Щосуботи у Свято-Духовому кафедральному соборі звершується молитовний спів перед списком Олешківської (Феодорівської) ікони Пресвятої Богородиці. Це є однією із давніх благочестивих традицій у соборі.

Святкування на честь Олешківської (Феодорівської) ікони Божої Матері звершується 14 червня за старим стилем на згадку про перше чудо, яке відбулося біля цього образу.