Мучениця Євдокія Шейкова

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 23-й день — знайдення мощей / серпня на 5-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповдіників Церкви Руської (перехідне) / місяця червня на 14-й день — Собор Дивєєвських святих / у другу неділю вересня — Собор Нижегородських святих (перехідне)

Мучениця Євдокія Олександрівна Шейкова народилася 11 лютого 1856 року в селі Пуза Ардатовського повіту Нижегородської губернії (нині село Суворово Дивєєвського району) в селянській родині. Після смерті батьків виховувалася в сім’ї дядька — церковного старости. У дитинстві відвідувала з прочанами Саровську на честь Успіння Пресвятої Богородиці чоловічу пустинь, Серафимів Дивєєвський в ім’я Святої Трійці та Серафимо-Понетаївський жіночі монастирі. У двадцять років після важкої хвороби залишилася паралізованою. Разом з послушницями-келійницями створила подобу чернечої громади.

Свята вела суворе молитовне життя, несла подвиг юродства. Вона дуже любила церковні піснеспіви. Мучениця Євдокія прославилася подвижництвом, даром цілющої сили і провидіння. Передбачила вона і свою мученицьку кончину.

16 серпня 1919 року до села Пуза прибув каральний загін. Після доносу про переховування дезертира й агітацію проти Червоної Армії солдати, які увірвалися до келії Євдокії, знущалися з неї, били її, викидали й топтали ногами ікони. На площу зігнали народ, і командир загону влаштував судилище, вимагаючи проголосувати за страту. Вранці 18 серпня до Євдокії дозволили прийти священникові Василію Радугіну, який причастив її Святих Таїн разом з келійницями Дарією Улибіною, Дарією Тимагіною і Марією, які вирішили розділити долю наставниці.

Коли Євдокію Шейкову везли на возі до місця розстрілу на сільське кладовище, келійниці прикривали її від ударів своїми тілами. Усі страчені були поховані в спільній могилі. Свідоцтва про мученицьку кончину подвижниць були зібрані з благословення єпископа Печерського Варнави (Бєляєва) його келійницею Валентиною Долгановою.

Могила мучениці шанувалася місцевими жителями всі роки радянської влади. У 2001 році мощі Нижегородських мучениць було знайдено, і нині вони спочивають у церкві Успіння Богородиці села Суворового.

Тропарі, кондаки, молитви та величання