Мучениця Єрміонія

Місяця вересня на 4-й день

Свята мучениця Єрміонія була дочкою святого апостола Филипа. Бажаючи побачити святого Іоанна Богослова, Єрміонія зі своєю сестрою Євтихією вирушила на пошуки святого в Асію (Мала Азія), але під час подорожі вони дізналися про смерть святого. Продовжуючи шлях, сестри зустріли учня апостола Павла Петронія і, наслідуючи його в усьому, стали його ученицями. Свята Єрміонія, володіючи лікарським мистецтвом, надавала допомогу багатьом християнам і силою Христовою лікувала хвороби.

У цей час імператор Траян (98-117) йшов війною на персів і проходив зі своїм військом через селище, де жила свята. Коли йому донесли, що Єрміонія християнка, він велів привести її до себе. Спочатку імператор хотів ласкавими умовляннями переконати святу відректися від Христа. Коли це не вдалося, він наказав бити її довгий час по обличчю, але вона з радістю терпіла ці страждання. До того ж її втішило бачення Господа, що сидить на престолі суддівському, схожого обличчям на Петронія. Переконавшись, що вона непохитна у своїй вірі, Траян відпустив її. Єрміонія влаштувала готель, у якому приймала хворих, лікуючи їхні душевні й тілесні недуги.

Наступник імператора Траяна Адріан за сповідування християнської віри велів знову привести святу на суд. Спочатку імператор наказав бити її без пощади, потім їй пронизали ступні ніг цвяхами і, нарешті, кинули в казан із киплячою смолою, оловом і сіркою. Але свята за все підносила подяку Богові. І Господь зробив їй свою милість: вогонь згас, олово розлилося, а свята залишилася неушкодженою. Здивований Адріан підійшов до місця мук і доторкнувся до казана, щоб упевнитися, чи не охолов він. Щойно він доторкнувся до казана, шкіра на руці обпалилася. Однак і це не переконало мучителя. Він наказав розжарити пательню і покласти на неї святу мученицю. Тут знову було показано явне диво. Ангел Господній розкидав вугілля й обпалив багатьох, що стояли біля вогню. Свята стояла на сковороді, як на зеленій траві, і оспівувала славослів’я Господу. Зійшовши зі сковороди, свята мучениця зробила вигляд, що бажає принести жертву богу Геркулесу. Радісний цар наказав відвести її в ідольське капище. Коли ж свята помолилася там Богу, почувся сильний грім, і всі ідоли в капищі впали й розбилися. У люті цар наказав вивести Єрміонію за місто і відтяти їй голову. Двом слугам – Феодулу і Тимофію – було доручено здійснити страту. Йдучи дорогою, вони хотіли вчинити беззаконня над святою, але щойно вони про це подумали, як руки в них висохли. Тоді вони увірували в Ісуса Христа і з каяттям припали до ніг святої Єрміонії. Вони просили її помолитися Господу, щоб Він покликав їх до Себе раніше за неї, що за цією молитвою і сталося. Після цього, помолившись, і вона відійшла до Господа († бл. 117 року).