Мучениця Тетяна Єгорова

Місяця грудня на 10-й день

Тетяна Прокопівна Єгорова народилася 15 січня 1879 року в селі Гиблиці Касимівського повіту Рязанської губернії у небагатій селянській родині. Грамоті навчитися їй так і не довелося, але до революції займалася з батьками та чоловіком торгівлею мануфактури. Чоловік її, Василь Анісимович, і двоє синів, Іван та Федір, поїхали на заробітки до Москви. Приводом для їхнього від’їзду стало те, що у 1932 року за невиконання «твердого завдання» продподатку все господарство Єгорових було конфісковано, які виключено з колгоспу. Сільською радою та обвинувальним висновком слідчої справи Тетяна Прокопівна характеризується як «активна церковниця». Заарештовано її було 6 листопада 1937 року.
Слідство марно намагалося переконати Тетяну Прокопівну у тому, що вона є активною учасницею контрреволюційної повстанської організації. Дуже характерна остання відповідь на допиті цієї немолодої вже 58-річної селянки, яка все життя була вірна Богу і Церкві та увінчала християнський життєвий шлях мученицьким вінцем: «Ще раз повторюю, що в організації я не була і серед населення контрреволюційну агітацію не вела, а також провокаційних чуток про війну та про загибель Ради влади нікому не говорила. Ісус терпів і я теж терпітиму і переноситиму, на все готова».
«Трійка» УНКВС у Рязанській області постановою від 6 грудня 1937 року засудила Тетяну Прокопівну Єгорову до розстрілу.