Мучениця Серафима Римська, діва

Місяця липня на 29-й день

Свята мучениця Серафима діва, уродженка Антіохії, жила в Римі за царювання імператора Адріана (117-138) у знатної римлянки Савіни, яку свята навернула в християнство.

Під час гоніння на християн, що почалося за наказом імператора, правитель Берилл наказав привести на суд святу Серафиму. Бажаючи отримати від Господа мученицький вінець, вона на першу вимогу безстрашно пішла до катів. Її супроводжувала віддана Савіна. Побачивши шляхетну пані, Берилл спочатку відпустив дівицю, але за кілька днів знову викликав святу Серафиму і почав суд.

Правитель змушував святу вшанувати язичницьких богів і принести їм жертву, але вона сміливо сповідувала свою віру в Єдиного Істинного Бога – Ісуса Христа. Тоді Берилл віддав її на наругу двом безсоромним юнакам. Свята мучениця просила Господа захистити її. Раптом почався землетрус, і юнаки впали в повному розслабленні. Наступного дня правителю стало відомо, що його задум не здійснився. Думаючи, що свята знає чари, Берилл попросив її повернути юнакам здоров’я і дар мови, щоб вони самі розповіли про диво. Свята, помолившись Господу, наказала юнакам встати, і вони одразу піднялися і сказали судді, що Ангел Господній затулив собою святу, заборонивши їм підходити до неї. Жорстокий правитель не повірив своїм слугам і продовжував переконувати святу Серафиму принести жертву ідолам. Але свята мучениця залишилася непохитною навіть тоді, коли її палили запаленими свічками і нещадно били палицями. Безжального правителя спіткала сувора кара: тріска від палиці, якою били святу, влучила йому в око, і через три дні мучитель осліп. Безсилий перед непохитністю християнки, суддя наказав її обезголовити. Савіна з благоговінням поховала тіло своєї святої наставниці.

Тропарі, кондаки, молитви та величання