Мучениця Наталія Силуянова

Місяця грудня на 29-й день

Мучениця Наталія Тихонівна Силуянова народилася 1905 року в селі Каширському Ліво-Россошанської волості Коротоякського повіту Воронезької губернії в родині священика. Закінчила 4 класи сільської школи, вийшла заміж, народила трьох дітей, а 1933 року сім’ю розкуркулили.

До 1938 року Наталія Тихонівна жила в селі Ліва Розсош. Коли владою було закрито їхній сільський храм, вона разом з іншими вірянами зверталася до парафіян села Кіндрашкіно з проханням, щоб їхній ктитор Йосип Іванович Серганов допоміг із клопотаннями про повернення храму парафії та став у ньому священиком.

Наталію Тихонівну заарештували 25 червня 1938 року, вона проходила у груповій справі разом з І. І. Сергановим та іншими вірянами, її утримували у Воронезькій в’язниці. Звинуватили її “в участі в контрреволюційній церковно-монархічній групі, у поширенні антирадянської агітації, спрямованої на підрив колгоспного ладу, у зриві заходів радянської влади, у бойкоті на виборах до Верховної Ради” та відправили на п’ять років до Карагандинського виправно-трудового табору з поразкою в правах на три роки. Винною себе Наталія Тихонівна не визнала, “в таборі жодного дня не працювала через релігійні переконання” і 11 липня 1941 року була повторно там заарештована. Проходила також у груповій справі з іншими віруючими в’язнями, винною себе не визнала, відмовилася підписати протокол допиту.

За звинуваченням в “антирадянській пропаганді серед ув’язнених і контрреволюційному саботажі” була засуджена до розстрілу. Страта відбулася 11 січня 1942 року в Карлазі. Місце поховання невідоме.

Зарахована до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.