Мучениці Наталія Сундукова, Наталія Силуянова, Євдокія Назіна, Анна Боровська, Матрона Наволокина, Варвара Дерев'ягіна, Анна Попова, Євдокія Гусєва, Єфросинія Денисова, Агрипина Кисєльова і Наталія Васильєва Nataliya Siluyanova
Житія святих,  Грудень

Мучениці Наталія Сундукова, Наталія Силуянова, Євдокія Назіна, Анна Боровська, Матрона Наволокина, Варвара Дерев’ягіна, Анна Попова, Євдокія Гусєва, Єфросинія Денисова, Агрипина Кисєльова і Наталія Васильєва

Місяця грудня на 29-й день

Мучениця Наталія Іванівна Сундукова народилася 1887 року в родині священника. У 1930-х роках її було вислано в місто Сталінабад у Таджицькій РСР. Там її знову заарештували і засудили до 5 років позбавлення волі. В обвинуваченні сказано, що вона “була організатором і керівником контрреволюційного осередку церковно-монархічної організації “Справжня Православна Церква” в місті Сталінабаді, вела антирадянську контрреволюційну агітацію… проти заходів радянської влади: виборів до рад, радянських свят, вождів партії та уряду”. У табірній характеристиці на Наталію Сундукову сказано: “жодного дня не працювала, категорично заявляючи, що на антихристів працювати не буде”. У Карлазі разом із Наталією Іванівною було заарештовано ще 10 жінок. На них завели групову справу, в якій було зазначено, що заарештовані “з моменту прибуття до Карлагу НКВС із контрреволюційними цілями без жодних на те підстав систематично відмовлялися від роботи в таборі, проявляючи контрреволюційний саботаж… Поряд із цим обвинувачені серед ув’язнених проводили антирадянську пропаганду, використовуючи при цьому релігійні забобони… У пред’явленому обвинуваченні … винними себе не визнали…”. На допиті вони всі одностайно назвали себе віруючими християнками і підтвердили невихід на роботу з тієї причини, що вважають радянську владу антихристовою і працювати на неї не бажають.

Силуянову Наталію Тихонівну, також доньку священника (решта 9 жінок походили із селянських родин), засудили до табірного терміну за те, що вона “брала участь у контрреволюційній групі, яка ставила собі за мету зрив заходів соввлади на селі, агітувала проти виборів до Верховної Ради, співала контрреволюційний царський монархічний гімн”. У Карлаг вона потрапила в березні 1941 року, і, як сказано в характеристиці, “… у таборі жодного дня не працювала через релігійні переконання”.

11 мучениць були розстріляні в Карлазі 11 січня 1942 року. Місце їхнього поховання невідоме.

Знайшли помилку