Мучениця Надія Аббакумова

Місяця березня на 1-й день.

Мучениця Надія (Надія Петрівна Аббакумова) народилася 1880 року в селі Ванілово Бронницького повіту Московської губернії в селянській родині. У 1899 році Надія вийшла заміж за селянина із села Мартиновське того ж повіту Василя Сергійовича Аббакумова і переїхала до нього; у них із чоловіком народилося четверо дітей. Під час громадянської війни Василя Сергійовича призвали на фронт, де він загинув, і Надії Петрівні довелося одній виховувати дітей. Як глибоко віруюча людина, її 1925 року спочатку обрали до церковної ради, а з 1928 року вона стала старостою храму Різдва Христового в селі Мартинівському, що на той час означало прийняття на себе обов’язків вести всі стосунки з владою, ворожою Церкві.
До 1932 року Надія Петрівна мала ще якесь господарство, яке складалося з корови та коня, але цього року влада відібрала в неї все за несплату податків; 1933 року суд засудив її до штрафу за несплату податків і 1934 року знову засудив її до штрафу.
1936 року в Мартиновському заарештували священика Петра Кедрова, який служив тут, і Надія Петрівна запросила сюди служити священика сусідньої парафії протоієрея Петра Любимова, який відтоді став опікуватися двома парафіями, і Надія Петрівна допомагала йому відстоювати храм від закриття. Вона була заарештована разом зі священиком 2 березня 1938 року і ув’язнена у в’язницю в місті Каширі.
– У чому виражався ваш зв’язок зі священиком Любимовим? – запитав її слідчий.
– Зв’язок був по службі в церкві, – відповіла староста.
– Які були у вас розмови під час відвідування один одного?
– Під час відвідин моєї квартири священик вів розмову, що церкву треба через вірян підтримувати, – можливо, за рік-два щось зміниться на краще.
– Що хотів цим сказати Любимов? – чи очікував він через рік або два зміни влади?
– Він говорив, що, може, настане час, коли церква служитиме як і колись, – щодо зміни влади він нічого не говорив.
– Слідством встановлено, що ви, як церковна староста, збирали одноосібників і серед них вели антирадянську агітацію, щоб вони не ходили до колгоспу і не платили державі податки.
– Так, я збирала одноосібників і вела з ними розмови про колгоспне будівництво і несплату податків, оскільки в мене самої сільрада відібрала корову за несплату податків.
– Чи визнаєте ви себе винною в антирадянській агітації проти радянської влади і колгоспного ладу?
– Винною себе в антирадянській агітації не визнаю, я тільки говорила проти колгоспного ладу, що колгоспне будівництво – це справа погана.
– Ви говорили, що радянська влада грабує народ?
– Цих розмов з мого боку не було, я говорила про те, що платити податок не стану.
9 березня 1938 року трійка НКВС засудила Надію Петрівну до розстрілу. Староста храму Надія Петрівна Аббакумова була розстріляна 14 березня 1938 року і похована в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.