...
Житія святих,  Квітень

Мучениця Ферву́фа, діва

Місяця квітня на 4-й день

Свята мучениця Фервуфа з її сестрою і рабинею прийняли мученицьку смерть за Христа між 341 і 343 роками. Свята Фервуфа та її сестра, ім’я якої залишилося невідомим, були рідними сестрами єпископа Селевкійського Симеона, який постраждав за Христа за перського царя Сапора близько 341-344 років. Обидві сестри та їхня служниця були взяті царицею до палацу для прислуговування. Свята Фервуфа вирізнялася незвичайною красою, і цариця запропонувала їй одружитися і тим досягти високого становища. Свята відмовилася, бо дала обітницю дівоцтва для цілковитого служіння Богові. Незабаром цариця захворіла. Волхви, які прийшли лікувати царицю, побачили святу Фервуфу і були вражені її надзвичайною красою. Один із них звернувся до неї з пропозицією, щоб вона стала його дружиною. Свята відповіла йому, що вона – християнка і дала обітницю залишитися Христовою нареченою.

Озлоблений волхв доніс цареві, що причиною хвороби цариці є отрута, дана їй служницями. За велінням царя святу Фервуфу, її сестру і рабиню було віддано під суд.

На суді святі мучениці безстрашно оголосили, що вони християнки й не скоювали злодіяння, в якому їх звинувачують, але готові прийняти смерть за Христа.

Головний суддя, волхв Мавптіс, зачарувався красою святої діви Фервуфи й таємно надіслав до неї в темницю свого слугу з пропозицією звільнити її та її сподвижниць, якщо тільки дівчина погодиться стати його дружиною. Таку ж пропозицію зробили святій діві й двоє інших суддів, таємно один від одного.

Усі ці пропозиції свята Фервуфа рішуче відкинула, сказавши, що вона – наречена Христова і на земний шлюб ніколи не погодиться.

Після цього мучениць як християнок і чарівниць визнали винними в отруєнні цариці й засудили до болісної страти. Кожну з них прив’язали до двох стовпів і перепиляли на дві частини. Тіла святих мучениць були кинуті в рів, звідки їх таємно взяли християни й поховали.

Знайшли помилку