Мучениця Акилина

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 13-й день

Свята мучениця Акилина, родом із фінікійського міста Бібл, постраждала в часи правління імператора Діоклітіана (284–305). Батьки виховали її в християнському благочесті. Коли дівчинці було лише дванадцять років, вона переконувала ровесниць-язичниць навернутися до Христа. Один зі слуг царського намісника Волусіана доніс, що Акилина вчить своїх ровесниць не шанувати релігію батьків. Свята отроковиця твердо сповідала перед намісником свою віру у Христа і сказала, що не зречеться Його. Волусіан намагався умовляннями й ласкою вплинути на юну сповідницю, але, бачачи її твердість, звелів піддати її мукам.

Святу Акилину били по обличчю, а потім, оголивши, бичували. Знущаючись, мучитель питав: «Де твій Бог? Нехай прийде і відніме тебе від моїх рук». Свята відповідала: «Господь невидимо зі мною, і чим більше я страждаю, тим більше Він дає мені сил та терпіння».

Розпеченими прутами мучениці через вуха просвердлили голову. Свята мучениця впала замертво. Мучитель вирішив, що дівчинка справді померла, і наказав викинути її тіло на поживу псам за містом. Вночі святій Акилині явився ангел, доторкнувся до неї і сказав: «Встань і будь здорова. Іди й викрий Волусіана, бо як він сам, так і наміри його нікчемні перед Богом». Мучениця, підносячи хвалу Богові, підвелася неушкодженою, пішла до палацу намісника та постала перед Волусіаном.

Побачивши святу Акилину, Волусіан в жаху покликав слуг і звелів стерегти її до ранку. Вранці він виніс її смертний вирок як чарівниці, котра не підкорялася царським указам. Коли святу вели на страту, вона молилася і дякувала Богові, Який удостоїв її постраждати за Його святе ім’я. У відповідь на молитву пролунав голос, котрий закликав її до Небесних обителей, і слідом за тим мучениця віддала дух свій Богу († 293).

Кат боявся порушити наказ правителя, тож відсік голову мучениці, яка вже померла. Християни з честю поховали її тіло. Пізніше її мощі було перенесено до Константинополя і покладено в збудованому на її честь храмі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання