Мученики Євсевій Фінікійський і Приск Кесарійський (Палестинський)

Місяця вересня на 21-й день

Святий Євсевій жив у Фінікії і спочатку був таємним послідовником Христа. У той час язичники підняли на християн страшне гоніння, вони піддавали вірян різним мукам усюди, де тільки могли знайти їх; тоді багато хто з вірян, тікаючи з рук нечестивих, переховувалися в потаємних місцях. Святий Євсевій, розмірковуючи про слова Христа: “Кожного, хто сповідує Мене перед людьми, того сповідуватиму і Я перед Отцем Моїм Небесним” (Мф. 10:32), сповнившись Божественними ревнощами, пішов до правителя міста і, ставши перед ним, сказав:
– Що ти мовчиш, богоборець, переслідуючи стадо Христове?
Князь же, глянувши на нього, запитав:
– Хто ти такий?
Він же відповідав:
– Я раб Христа, проти Якого ти повстаєш.
Сильно розгніваний такими словами князь сказав:
– Як наважився ти, зухвалий, прийти сюди і безчестити мене, князя?
На це Євсевій відповів:
– Ревність моя за Господа мого Ісуса Христа спонукала мене викрити сліпоту вашу, бо ви збожеволіли й поклоняєтеся бісу, а не Богові.
Тоді князь наказав оголити його, повісити і стругати його тіло; святого стругали гострим залізом доти, доки в нього не оголилися кістки; потім стали поливати його оцтом із сіллю і розтирати йому рани. Усе це сповідник Христовий перетерпів мужньо, – ніби не його тіло переносило такі муки, – і радів під час цих мук тому, що страждає за віру Христову. Коли він переніс ці муки, князь сказав йому:
– Принеси жертву богам і будеш живий; якщо ж не зробиш цього, ми погубимо тебе.
Він же відповів:
– Ви можете погубити моє тіло, але Христос прийме мою душу; за Нього я хочу перетерпіти все, бо “той, хто перетерпів до кінця, той врятується” (Мф. 24:13).
Бачачи його непохитність, нечестивці відсікли йому голову мечем. Так він увійшов на небеса і прийняв вінець слави від руки Господа.
Святий Приск сповідував ім’я Христове у Фригії та багатьох язичників привів до Христа. Потім нечестиві, взявши його, повісили і стали залізними кігтями глибоко стругати його по ребрах, так що все тіло святого Приска було поборознено, як зорана земля. Деякі з нечестивих, що стояли там, бачачи настільки люті муки і кров мученика, що ллється, прийшли в сильну лють: оголивши своїм мечі, вони кинулися на святого і відсікли йому голову.
Так постраждав за свідчення про Ісуса Христа цей добрий сповідник, а нині Христос сповідує його перед Отцем Своїм небесним.
Слава Богу на віки віків. Амінь.