Житія святих,  Вересень

Мученики Євдоксій, Зинон і Макарій Мелітинські

Місяця вересня на 6-й день

Мученики Євдоксій, Зинон, Макарій та їхня дружина прийняли мученицьку смерть за Христа за часів імператора Максиміана Галерії, наступника імператора Діоклітіана.

Святий Євдоксій обіймав високу посаду воєначальника в імператорських військах. Він був християнином, так само як і його друг святий Зинон і його домоправитель Макарій. Після видання імператором Діоклітіаном едикту про віддання смерті християн, які відмовилися принести жертву ідолам, багато хто, зокрема знатні люди і сановники, втекли в різні країни зі своїми сім’ями, щоб уникнути мук і смерті. Тоді й святий Євдоксій зі своєю дружиною святою Василісою і всією своєю сім’єю покинув високу посаду, кинув майно і сховався в межах Мелітіни Вірменської. Правитель Мелітіни послав воїнів розшукувати Євдоксія. Зустрівши самого Євдоксія, одягненого в бідний одяг, і не впізнавши його, воїни стали розпитувати про місцезнаходження воєначальника Євдоксія. Не відкриваючи себе, святий запросив воїнів у свій дім, нагодував їх і надав їм нічліг. Зустріч свою з воїнами святий Євдоксій розцінив як заклик від Господа на мученицький подвиг. Вранці він відкрив своїм гостям, що він і є той, кого вони шукають. Вдячні за гостинність воїни пропонували приховати від начальства, що їм вдалося знайти святого Євдоксія. Однак він сам не погодився на це. Зробивши всі розпорядження по дому, він пояснив своїй дружині, що його не слід оплакувати, а навпаки, день його мученицької смерті треба відзначати як свято. Одягнувши на себе військовий одяг, він пішов із воїнами до правителя. Свята Василісса і його друзі – святі Зинон і Макарій – слідували за святим Євдоксієм. Правитель намагався вмовити святого Євдоксія принести жертву ідолам і цим зберегти собі життя, високе становище і майно. Святий Євдоксій твердо відмовився від усього, викривши безумство тих, хто поклоняється бездушним ідолам. Військовий пояс – знак його начальницької влади, – він зняв із себе сам і кинув в обличчя правителю. Воїни, таємні християни, які перебували при цьому, зробили те саме, а їх було понад тисячу осіб. Збентежений правитель запитав імператора, як йому вчинити, і отримав наказ: начальників катувати, а інших відпустити. Після тривалих катувань святого мученика Євдоксія повели на страту. Йдучи за чоловіком, свята Василісса плакала, плакав і друг мученика святий Зинон. Тоді святий Євдоксій знову переконував дружину не плакати, а радіти, що він удостоївся мученицького вінця, і просив її поховати його тіло в місці, що називається Амімна. Плачучому Зинону святий Євдоксій передбачив, що вони в один час постануть у Царстві Небесному. Натхнений цими словами, Зінон голосно сповідав себе християнином, за що негайно був засуджений до смерті. Свята Василіса безперешкодно забрала тіло свого чоловіка і поховала його там, де він їй заповів. За це святу схопили і привели до правителя; прагнучи розділити долю свого чоловіка, вона без жодного страху викривала і правителя, і його несправжніх богів – ідолів. Однак правитель зрозумів її намір, не став її мучити і прогнав від себе. Йдучи, свята сказала йому, що Бог бачить її бажання постраждати за свою віру і прийме це бажання як виконаний подвиг. Через 7 днів святий Євдоксій з’явився своїй дружині у видіннях і велів передати своєму другові й домоправителю Макарію, що він зі святим Зиноном чекає приходу до них Макарія. Останній негайно пішов до правителя, сповідував себе християнином, був засуджений до смерті й обезголовлений. Багато християн також прийняли в цей час мученицьку смерть († 311-312).

Знайшли помилку