Мученики Віт, Модест і Крискентія годувальниця 63f396e42ac5b103812093
Житія святих,  Червень

Мученики Віт, Модест і Крискентія годувальниця

Місяця червня на 15-й день

Святі мученики Віт, Модест і Крискентія-вихователька постраждали за Христа за царювання імператора Діоклітіана (284-305). Святий мученик Віт був сином знатного сицилійського вельможі, язичника Гіласа. Ще юним отроком святий Віт запалився полум’яною любов’ю до Господа Іісуса Христа і безперестанку молився Йому. Господь дарував йому благодать чудотворення. Він зціляв хворих і навернув до Христа безліч язичників. Дізнавшись про це, правитель Валеріан закликав Гіласа і радив йому відвернути сина від віри в Христа. Якраз у той час імператор видав указ про гоніння на християн, і тому не тільки юнак, а й увесь дім Гіласа міг постраждати. Але Гілас не зміг переконати святого Віта і почав бити отрока. Правитель Валеріан дізнався, що святий Віт відмовився принести жертву богам, і зажадав його до себе на суд. Перед судом святий отрок непохитно сповідав свою віру і навідріз відмовився принести ідолам жертву. Його знову били. Коли правитель, даючи розпорядження про посилення мук, простягнув руку, вона негайно відсохла. За молитвою святого правитель отримав зцілення і, припинивши суд, віддав святого отрока Гіласу, наказавши будь-що-будь відвернути його від віри в Христа.

Щоб спокусити сина в плотський гріх, Гілас оточив його розкішшю, привів до нього гарних дівчат. Святому подавали найсмачнішу їжу, влаштовували бенкети і забави, але бажаних результатів не домоглися. Святий Віт не переставав молитися і просити допомоги Божої в спокусах. Йому з’явилися Ангели і молилися разом із ним. Коли Гілас увійшов до сина і глянув на Ангелів, він відразу осліп. Гілас дав обіцянку зректися кумирів, і святий Віт зцілив його. Але, озлобившись серцем, Гілас не виконав своєї обіцянки. Прихильність до сина перетворилася в ньому на ненависть, і він вирішив умертвити його. Щоб врятувати хлопчика, його вихователь святий Модест і годувальниця свята Крискентія, які були християнами, таємно повели його з рідного дому. Біля річки вони побачили човен. Ангел увійшов разом із ними в човен і доправив їх в італійську область Луканію, де святі, ховаючись від мучителів, жили таємно. Святий отрок не переставав зцілювати хворих і навертати язичників у християнство. Чутка про нього поширилася і тут.

Святим Віту і Модесту довелося постати перед Діоклітіаном. Вражений красою отрока, він настійно вмовляв його принести жертву богам. Святий отрок викрив безумство ідолопоклоніння і зцілив сина Діоклітіана, що біснувався. Імператор під умовою зречення від Христової віри запропонував святому Віту великі почесті, славу і багатство. Отрок відмовився і з колишньою мужністю сповідав себе християнином. Його ув’язнили разом зі святим Модестом. Коли в’язням з’явився Ісус Христос, зміцнюючи їх у подвигу і даруючи Свою допомогу, кайдани спали з їхніх рук. Вважаючи чудо чаклунством, Діоклітіан розпорядився кинути святого Віта в казан із киплячим оловом. Святий стояв у ньому, як у прохолодній воді, і залишився неушкодженим. Тоді на нього випустили величезного лева. Отрок осінив себе хресним знаменням, і звір покірно ліг біля його ніг і став лизати йому ступні. Святих мучеників повісили на стовпах і стругали залізними кігтями. Свята Крискентія вийшла з натовпу глядачів, сповідувала себе християнкою і докорила імператору за жорстокість. Її піддали таким самим мукам. Святий Віт воззвав до Бога: “Боже, врятуй нас силою Твоєю і визволи нас”. Почався землетрус. Багато язичників загинуло під обваленими будівлями, Діоклітіан у страху втік у свій палац. Ангел зняв мучеників зі стовпів і переніс у Луканію. Святий мученик Віт помолився Богу, щоб Він у мирі прийняв їхні душі й не позбавив Своїх благодіянь усіх, які будуть творити їхню пам’ять. З неба був голос: “Почута молитва твоя”. Святі з радістю віддали Богові свої душі. Страждання святих мучеників Віта, Модеста і Крискентії відбулися близько 303 року. Пам’ять цих святих звершується також 16 травня. Мощі святого Віта було перенесено до Праги. Святий благовірний князь В’ячеслав Чеський (пам’ять 28 вересня) створив на честь святого мученика Віта храм, у якому був згодом похований.

Знайшли помилку