Житія святих,  Квітень

Мученики Саторній, Іакісхол, Фавстіан, Януарій, Марсалій, Євфрасій, Маммій, Мурин, Зінон, Євсевій, Неон і Віталій Керкірські

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 28-й день

Апостол Іасон походив із Тарса (Мала Азія). Він був першим християнином у місті. Апостол Сосипатр походив з Ахаїї. Обидва вони стали учнями апостола Павла, який навіть назвав їх своїми «родичами» (Рим. 16:21). Святий Іасон був поставлений єпископом у рідному місті Тарсі, а святий Сосипатр — в Іконії. З євангельською проповіддю вони вирушили на захід і 63 року досягли острова Керкіри в Іонічному морі поблизу Греції.

Там вони побудували церкву в імʼя первомученика Стефана і багатьох хрестили. Правитель острова дізнався про це й увʼязнив їх у вʼязницю, де сиділи семеро розбійників: Саторній, Іакісхол, Фавстіан, Януарій, Марсалій, Євфрасій і Маммій. Апостоли навернули їх до Христа. За сповідання Христа семеро вʼязнів мученицьки померли в казані з розтопленою смолою, сіркою і воском.

Тюремний сторож, бачачи їхній мученицький подвиг, оголосив себе християнином. За це йому відрубали ліву руку, потім обидві ноги і потім голову. Апостолів Іасона і Сосипатра правитель наказав бити батогом і знову запроторити до вʼязниці.

Коли дочка правителя, дівчина Керкіра, дізналася, як мученики страждають за Христа, вона оголосила себе християнкою і роздала всі свої прикраси жебракам. Оскаженілий правитель намагався вмовити доньку зректися Христа, але свята Керкіра твердо стояла і проти умовлянь, і проти погроз. Тоді озлоблений батько вигадав жахливе покарання доньки: він наказав помістити її в окремій вʼязниці та впустити до неї розбійника і блудника Мурина, щоб той збезчестив наречену Христову.

Але коли розбійник підійшов до дверей вʼязниці, на нього напав ведмідь. Свята Керкіра почула шум і імʼям Христовим відігнала звіра, а потім молитвою зцілила рани Мурина. Після цього свята Керкіра просвітила його Христовою вірою, святий Мурин оголосив себе християнином і тут же був страчений.

Правитель наказав підпалити вʼязницю, але свята дівчина залишилася жива. Тоді за наказом злостивого батька її повісили на дерево, задушили їдким димом і розстріляли стрілами. Після її смерті правитель вирішив стратити всіх християн на острові Керкірі. Мучеників Зінона, Євсевія, Неона і Віталія, просвітлених апостолами Іасоном і Сосипатром, було спалено.

Жителі Керкіри, рятуючись від гоніння, переправилися на сусідній острів. Правитель із загоном воїнів поплив, але був поглинений хвилями. Правитель, який змінив його, наказав кинути апостолів Іасона і Сосипатра в казан із киплячою смолою, але коли побачив їх неушкодженими, зі сльозами вигукнув: «Боже Іасона і Сосипатра, помилуй мене!»

Звільнені апостоли хрестили правителя і дали йому імʼя Севастіан. З його допомогою апостоли Іасон і Сосипатр побудували на острові кілька церков і, доживши там до глибокої старості, своєю палкою проповіддю примножили стадо Христове.

Знайшли помилку