Мученики Орентій, Фарнакій, Єрос, Фірмос, Фірмін, Кіріак і Лонгин

Місяця червня на 24-й день

Святі мученики семеро братів – Орентій, Фарнакій, Єрос, Фірмос, Фірмін, Кіріак і Лонгин були римськими воїнами. За царювання Максиміана (284-305) на греків напали скіфи. На поєдинок зі скіфським вождем Марофом, який вирізнявся незвичайною тілесною силою, наказано було вийти святому Орентію, теж сильному і хороброму воїну. Орентій був християнином, так само як і шість його братів, які теж служили в імператорських військах. Закликаючи на допомогу Господа, святий Орентій переміг Марофа і таким чином зупинив навалу скіфів. Імператор намірився принести за цю перемогу жертву язичницьким божествам і запросив узяти участь і переможця – святого Орентія. Святий відмовився, оголосив себе християнином і сказав, що переміг ворога силою Істинного Бога Господа Ісуса Христа. Ні обіцянка почестей і багатства, ні погрози не змогли схилити святого до зречення від Христа. Жорстокий і невдячний імператор наказав заслати святого і шістьох його братів, святих Фарнакія, Ероса, Фірмоса, Фірміна, Кіріака і Лонгина на Кавказ. Під час шляху всі сім братів померли. Першим помер святий Ерос – 22 червня в Паремволі: за ним мученицьки помер святий Орентій: його кинули в море, прив’язавши йому камінь на шию. Архангел Господній Рафаїл виніс його на сушу з води в Ризі, на південному березі Чорного моря, де святий мученик і помер: святий Фарнакій помер 3 липня в Кордилі; святі Фірмос і Фірмін – 7 липня в Аспарі, на східному березі Чорного моря, святий Кіріак – у Зіганії 14 липня, а святий Лонгин помер на кораблі 28 липня. Бурею корабель було винесено на берег у Пітінді (Піцунді), де тіло святого мученика поховано.