Мученики Олександр і Антоніна діва

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 10-й день

Свята Антоніна походила із міста Кродамна (Мала Азія). Як християнку її привели до правителя Фіста, котрий умовляв її вклонитися язичницьким богам, обіцяючи дати почесне звання жриці богині Артеміди, але свята мужньо сповідувала Христа й переконувала правителя відмовитися від поклоніння бісам в образі ідолів. Фіст наказав бити святу по обличчю й ув’язнити в темницю. Мучениця весь час перебувала в молитві, нічого не пила і не їла, але одного разу почула голос Божий: «Антоніно, підкріпися їжею і будь мужня, Я з тобою».

Коли її знову привели до правителя, мучениця продовжувала твердо стояти за християнську віру і викривати язичників. Правитель вирішив віддати святу діву на наругу воїнам, але Господь подав одному із них, святому Олександру, думку врятувати мученицю. Він попросив дозволу увійти до діви, щоб схилити її виконати волю правителя. Святий Олександр запропонував мучениці надіти його одяг і втекти. Свята Антоніна злякалася, але Господь повелів їй погодитися. Одягнувши плащ воїна, вона, ніким не впізнана, вийшла зі свого ув’язнення.

Послані Фістом воїни знайшли святого Олександра самого. На запитання правителя він не відповідав ні слова, був підданий катуванням і нещадно побитий. Підкоряючись волі Господа Іісуса Христа, свята Антоніна теж постала перед Фістом. Їм обом відтяли руки, потім обмазали смолою і кинули до ями, де палав вогонь. Коли вогонь згас, яму засипали землею, щоб християни не могли зібрати навіть кісток мучеників.

Повернувшись додому, Фіст онімів, не зміг ні пити, ні їсти, і після семиденних тяжких мук помер.

Святі мученики Олександр і Антоніна померли 3 травня 313 року. Мощі святих були перенесені до Константинополя й покладені в Максимовому монастирі.