Мученики Дади, Гаведая та Каздої

Місяця вересня на 29-й день

Святі мученики Дада, Гаведдай та Каздоя прийняли смерть за Христа від Перського царя Сапора. Дада був першим царедворцем при Сапорі, а святі Гаведдай та Каздоя – рідні діти цього жорстокого царя. Не знаючи того, що святий Дада є християнином, цар призначив його правителем однієї з перських областей. Коли ж це відкрилося, він був позбавлений усіх почестей, постав на суд жорстокого мучителя Андромеліха і був засуджений до спалення. Підійшовши до вогнища, святий Дада осінив себе хресним знаменням, і багаття згасло. Побачивши це диво, приголомшений царевич Гаведдай увірував у Христа і сповідав свою віру. Суддя доніс про це цареві, і той наказав жорстоко катувати святого Гаведдая. Але у всіх муках святого охороняла сила Божа. Сам Янгол Господній втішав його. Бачачи чудові зцілення святого мученика, багато в’язнів, що були разом з ним у в’язниці, і серед них волхв Гаргал, стали християнами і теж прийняли мучеництво. Сестра мученика Гаведдая, царівна Каздоя, таємно відвідала брата у в’язниці і принесла йому води. Ще раз Каздоя бачила брата, коли катувальники знову катували його. Святий мученик був повішений на хресті, і безліч стріл було пущено в нього, але стріли відскакували й поверталися проти тих, що стріляли. Побачивши сестру, він переконував її повірити у Христа. Свята Каздоя сповідала себе християнкою і за наказом свого отця, царя Сапора, була жорстоко побита і кинута до в’язниці, де перебував її брат. Страждаючи від ран, свята Каздоя просила брата-мученика помолитися за неї. Святий Гаведдай, здійснивши молитву, запевнив сестру, що більше її не мучитимуть. Наступного дня при нових тортурах святий Гаведдай, побачивши в натовпі двох пресвітерів – Дадія та Авдія, просив їх принести оливи та води, бо дуже хотів прийняти Святе Хрещення. У цей час мученика осяяла хмара, з якої на неї вилилася вода і єлей, і почули голос: “Раб Божий, ти вже прийняв Хрещення”. Обличчя мученика просвітилося, і в повітрі розлилися пахощі. Мучитель наказав пронизати святого списами, і за кілька годин він помер з молитвою на устах. Тіло його було розсічено на три частини, але священики Дадій, Авдій та диякон Армазат узяли святі останки та з честю їх поховали. Тіло святого мученика Дади, якого теж довго катували і живого розрубали на частини, також було таємно поховано християнами. Опівночі священикові Дадії з’явився мученик Гаведдай, передав йому посудину з оливи і послав його до мучениці Казої помазати її оливою і причастити Святих Таїн, що ієрей і виконав, сказавши наостанок святій мучениці: “Спи, сестро, до пришестя Господнього”, і відійшла до Господа. Мати святої мучениці приготувала її до поховання і поховала поряд із мучеником Гаведдаєм.