Березень,  Житія святих

Мученики Африкан, Публій і Терентій

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 13-й день

Святий мученик Терентій і його дружина постраждали за імператора Декія (249-251). Імператор видав указ, в якому наказувалося всім підданим приносити жертви язичницьким ідолам.

Коли цей указ отримав правитель Африки Фортунатіан, він скликав народ на площі, показав страшні знаряддя тортур і оголосив, що всі без винятку повинні принести жертви ідолам. Багато хто, злякавшись мук, погодився, але сорок християн на чолі зі святим Терентієм мужньо заявили про свою вірність Спасителю. Фортунатіан здивувався їхній сміливості й запитав, як вони, розумні люди, можуть сповідувати Богом Того, Кого іудеї розіп’яли як лиходія. У відповідь на це святий Терентій сміливо відповів, що вони вірять у Спасителя, Котрий добровільно перетерпів Хресну смерть і в третій день Воскрес. Фортунатіан зрозумів, що Терентій своїм прикладом надихає інших, і велів ув’язнити його в темницю разом із трьома його найближчими друзями – Африканом, Максимом і Помпієм (Публієм). Решту мучеників, зокрема Зінона, Олександра і Феодора, Фортунатіан вирішив примусити до зречення від Христа. Однак ні вмовляння, ні страшні муки не похитнули святих мучеників: їх палили розпеченим залізом, поливали рани оцтом, розтирали сіллю, стругали залізними кігтями. Незважаючи на страждання, святі не слабшали у сповіданні Христа, і Господь зміцнював їх.

Фортунатіан велів привести страждальців до храму і ще раз запропонував їм принести жертву ідолам. Мужні воїни Христові звернулися до Бога: “Боже Всесильний, Який пролив колись вогонь на Содом за беззаконня його, розори й нині цей нечестивий храм ідольський, ради істини Твоєї”. Ідоли впали з гуркотом і розсипалися, а потім зруйнувався весь храм. Розлючений правитель наказав стратити їх. Мученики, славлячи Бога, схилили свої голови під меч ката.

Після страти 36-ти мучеників Фортунатіан закликав до себе Терентія, Максима, Африкана і Помпія, показав їм страчених і знову запропонував принести жертву ідолам. Мученики відмовилися. Правитель наклав на них важкі кайдани і наказав морити в темниці голодом. Вночі Ангел Господній зняв з мучеників кайдани і наситив їх. На ранок варта знайшла святих бадьорими й повними сил. Тоді Фортунатіан наказав волхвам і заклинателям навести до темниці змій та всяких гадів. Вартові через отвір у даху зазирнули до в’язниці й побачили неушкоджених мучеників, які молилися, а змії повзали біля їхніх ніг. Коли заклинателі, виконуючи наказ, відчинили двері темниці, змії, не слухаючи заклинань, кинулися на них і почали жалити. Розлючений Фортунатіан повелів обезголовити святих мучеників. Християни взяли їхні святі тіла і поховали з честю за містом.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Кондак мученикам Терентию, Публию, Африкану и иже с ними, глас 2

Му́ченическая честна́я па́мять прии́де дне́сь,/ веселя́щи вся́ческая,/ Тере́нтия прему́драго и дружи́ны его́./ Те́пле у́бо стеце́мся, да прии́мем исцеле́ния,/ си́и бо благода́ть от Бо́га прия́ша Ду́ха Свята́го// исцеля́ти неду́ги ду́ш на́ших.

 

Ще в розробці