Мученик Євстафій Мцхетський, Тифліський

Місяця липня на 29-й день

Святий мученик Євстафій Мцхетський походив із роду перських жерців-вогнепоклонників і носив до Хрещення ім’я Бгробандав. Батько і брати його, служителі зороастрійського культу, намагалися зробити Бгробандава язичницьким жерцем, але безуспішно. За царювання грузинського царя Гурама Куропалата (575-600) у віці 30-ти років він переселився з перського села Арбукеті (поблизу міста Ганракілі) в стародавню столицю Грузії, місто Мцхета. Засоби до існування він заробляв шевським ремеслом. Святий Євстафій став часто відвідувати Мцхетський собор, де християнське богослужіння наповнювало його душу невимовним захопленням. Архідиякон Самуїл (майбутній католикос-архієпископ Самуїл IV, 582-591), помітивши духовну прихильність перса-язичника, розповів йому про християнське віровчення. Увірувавши в Христа, Бгробандав прийняв від архідиякона Самуїла оголошення, а через деякий час, коли Самуїл став католикосом, прийняв від нього Хрещення з ім’ям Євстафій. Євстафій взяв собі дружину-християнку і вів життя благочестиве, сповнене всяких чеснот.

Його одноплемінники-перси, які жили в Мцхеті, не зумівши схилити святого Євстафія до повернення у вогнепоклонство, домоглися того, що перський глава міста відправив його в Тбілісі до Арванд-Губнаба, сатрапа (намісника) перського шаха Хозроя Нуширвана. Разом зі святим Євстафієм на суд сатрапа відправили також інших персів, які прийняли християнство: Губнака, Багдада, Панагузнаса, Перозава, Зармі та Стефана. Двоє з них, Багдад і Панагузнас, під страхом смерті відреклися від Христа.

Святий Євстафій та інші сповідники з честю винесли шестимісячне ув’язнення у в’язниці і за клопотанням католикоса Самуїла IV і грузинської знаті були звільнені.

Новий сатрап Грузії Бежан-Бузміл (призначений у Тбілісі через три роки) за наклепом колишніх ворогів святого Євстафія наказав привести його, вимагаючи зречення від віри Христової і повернення до вогнепоклонства. Святий Євстафій відповідав із гідністю: “Чи можу залишити Творця всіх і кланятися Його творінню? Не буде цього ніколи! Не сонце, місяць і зірки суть боги, але Бог створив сонце для освітлення дня, а місяць і зірки, щоб вони сяяли в темряві нічній… І вогонь не є Божество; бо вогонь виробляється людиною і людиною ж погашається”. За наказом сатрапа святий Євстафій був обезголовлений 29 липня 589 року. Перед прийняттям мученицького вінця він схилив коліна і помолився, просячи в Господа, щоб його тіло після смерті було віддано християнському похованню в місті Мцхета. Страстотерпець почув Голос: “Нічим не будеш применшений від колишніх мучеників, ні благодаттю, ні зціленнями, про своє тіло не піклуйся, але буде так, як ти просиш”.

Тіло святого Євстафія, кинуте вночі на полі, християни перевезли до Мцхети і з великою честю поклали католікосом Самуїлом IV під престолом Мцхетського собору Светіцховелі. Католикос Самуїл IV встановив йому пам’ять 29 липня, у день славної кончини святого мученика.