Мученик Вавила Нікомідійський

Місяця вересня на 4-й день

Мученики Вавила і з ним 84 його вихованця постраждали в місті Нікомідії за сповідування християнства під час правління імператора Максиміана (284-305). Імператор, перебуваючи в Нікомідії, влаштував гоніння на християн. Як і про багатьох інших віруючих, Максиміану донесли і про старця Вавилу, який навчав дітей християнського благочестя. Коли старець Вавила постав перед імператором, то за сповідування віри в істинного Бога був підданий багатьом мукам. Під час своїх страждань святий мученик безперестанку волав до Бога: “Дякую Тобі, Господи, що Ти зробив мене, старого і немічного, молодим і міцним”. Після побиття камінням на його закривавлене тіло одягли кайдани і відправили до в’язниці. Потім привели до царя й учнів святого. Ні ласкаві вмовляння, ні обіцянка дарів не зламали християнське переконання дітей. Двоє з них, Аммоній і Донат, твердо заявили: “Ми – християни, і не приносимо жертв німим і глухим бісам”. Імператор, розлютившись від несподіваної і твердої відповіді з боку дітей, наказав спочатку їх бити, а потім віддати на смерть через усікновення мечем разом з їхнім учителем. Під час ходи на страту святий мученик Вавила оспівував подяку Богові: “Се аз і діти, яже ми дав є Бог!” З духовною радістю прийняли мученицьку кончину спочатку святий Вавила, а потім і всі його 84 учні.