Мученик Созонт Помпеольський (Кілікійський) p1asmdallluf21vej6921eng5ao3
Житія святих,  Вересень

Мученик Созонт Помпеольський (Кілікійський)

Місяця вересня на 7-й день

Мученик Созонт, родом із Лікаонії, був пастухом. Він уважно читав Святе Письмо і любив ділитися своїми знаннями про Єдиного Бога з пастухами, які збиралися до нього. Багатьох він привів до віри в Христа і Хрещення. Одного разу вночі, коли він сидів під дубом, йому було видіння, яке закликало його до подвигу мучеництва за Христа. Він вирушив у місто Помпеополь Кілікійський, де готувалося святкування на честь язичницького золотого ідола, що стояв у капищі. Ніким не помічений, святий Созонт увійшов у капище, відламав руку в ідола і, роздробивши її, роздав золото жебракам. Зникнення руки в ідола викликало тривогу і сум’яття в місті: багатьох стали підозрювати, залучати до допиту і мучити. Не бажаючи бути винуватцем страждання інших людей, святий Созонт пішов до імператора Максиміана (284-305) і оголосив, що це він відламав руку в ідола. “Я це зробив, – сказав він, – щоб бачити безсилля вашого бога, який не чинив мені жодного опору. Він не бог, а німий і глухий ідол. Я хотів би всього його роздробити на частини, щоб люди не поклонялися більше виробу рук своїх”. Імператор у сильному гніві наказав нещадно мучити святого Созонта. Його повісили і стругали тіло залізними кігтями, потім вдягли йому на ноги залізні чоботи з цвяхами всередині, і водили містом. Після цього знову повісили і били залізними палицями доти, доки і кістки його роздробилися. У страшних муках святий Созонт віддав дух свій Богові (бл. 304). За наказом імператора слуги розвели сильний вогонь, щоб спалити тіло мученика, але раптово заблищала блискавка, загримів грім і сильний дощ залив полум’я багаття. Уночі християни взяли тіло мученика і віддали його похованню. При гробі його і на місці, де святому мученику було видіння, подавалися зцілення багатьом хворим. Згодом було створено церкву в пам’ять страждання святого мученика.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь мученику Созонту Помпеольскому, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Созо́нт/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак мученику Созонту Помпеольскому, глас 2

И́стиннаго и богому́драго му́ченика,/ страда́льца благоче́стия иску́снаго,/ соше́дшеся днесь, велегла́сно восхва́лим,/ Созо́нта, таи́нника благода́ти,/ исцеле́ний да́теля богате́йшаго:// мо́лит бо Христа́ Бо́га о всех нас.

Тропaрь мч7ника, глaсъ д7:

Мч7никъ тв0й, гDи, сwз0нтъ, во страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый t тебє2, бGа нaшегw: и3мёzй бо крёпость твою2, мучи1телей низложи2, сокруши2 и3 дeмwнwвъ немwщнhz дeрзwсти. тогw2 мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.

Кондaкъмч7ника глaсъ в7:
Под0бенъ: Твє1рдыz:

И$стиннаго и3 бGомyдраго м§ника, страдaльца бл7гочeстіz и3скyснаго, сошeдшесz днeсь, велеглaснw восхвaлимъ сwз0нта таи1нника бlгодaти, и3сцэлeній дaтелz богатёйшаго: м0литъ бо хrтA бGа њ всёхъ нaсъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку