Мученик Потит Гаргарський

Місяця липня на 1-й день

Святий мученик Потит постраждав за часів імператора Антоніна (138-161). Батько його був язичником, але юнак, ще з 13 років познайомившись із християнським вченням, увірував в Істинного Бога і прийняв Святе Хрещення. Дізнавшись про це, батько сильно засмутився і намагався спочатку ласкою, а потім і погрозами відвернути сина від віри у Христа Спасителя. Однак його зусилля були марними. Вражений твердою вірою юнака, батько також увірував у Сина Божого і став християнином.

Святий Потит пройшов із проповіддю про Христа багато країн і силою Божою творив чудові чудеса.

В області, званій Епір, жила знатна жінка Кіріакія, дружина сенатора, що хворіла на проказу. Почувши про святого Потита, вона закликала його і просила зцілення. Святий сказав, що якщо вона повірить Христу, то буде здоровою. Жінка прийняла Святе Хрещення і негайно зцілилася. Бачачи таке чудо, чоловік її і всі домашні увірували і також хрестилися.

Після того святий оселився на горі Гаргара і жив на самоті, в оточенні птахів і звірів. Там його знайшли слуги імператора Антоніна, дочка якого була одержима біснуванням. Біс вустами дівчини сказав, що вийде з неї тільки з приходом Потита. Святого юнака доставили до імператора, і молитвами святого Потита хвора отримала зцілення. Однак замість подяки імператор вчинив зі святим із нелюдською жорстокістю. За тверде сповідання віри в Христа Спасителя і відмову принести жертву язичницьким богам, яким Антонін приписував зцілення своєї доньки, святому Потиту вирвали язик і засліпили. Після довгих катувань святий мученик був обезголовлений.

Мощі святого спочивають у Трікаріко, в Соборі Успіння Пресвятої Богородиці. Вони були знайдені 14 січня 1506 року в храмі лицарів Мальтійського Ордена.

В Асколі-Сатріано на честь святого освячено храм, там спочиває частка його мощей – ліктьова кістка. Вона поміщена в мощевик, що має вигляд бюста святого.