Місяця січня на 22-й день

Ці святі мученики походили з різних областей Римської імперії і жили в Адріанополі за імператора Лева Вірменина. У той час болгарський цар Крум спустошив Фракію і Македонію та підійшов до самого Константинополя, потім після тримісячної облоги опанував Адріанополь і взяв у полон усіх його мешканців, які вціліли від побиття, до сорока тисяч людей; серед них був і місцевий єпископ, якого язичницькі царевичі наказали стрімголов кинути на землю і розтоптати.

Крум загинув злою смертю; наступник його Дукум помер незабаром після нього, і над болгарами запанував Діценг, володар грізний і нелюдський. Він наказав розпиляти надвоє єпископа Адріанопольського Мануїла і відрубати до плечей руки святителя, після чого священні його останки кинули на поталу псам. Гнів Божий вразив нелюда сліпотою, і незабаром Діценг був убитий своїми підданими. Йому успадкував Муртагон, який став жорстоко переслідувати християн, які не корилися його велінню – зректися Христа; вірних рабів Христових він мучив у в’язниці, катував тортурами та віддавав смерті в нелюдських муках. Святих єпископів Георгія Девельтського і Петра, які стверджували свою паству в Христовій вірі, нелюдяний мучитель завдав жорстоких ударів палицею, а потім відтяв мечем чесні їхні глави; тієї самої страти разом зі святителями зазнали семеро християн; усічені мечем і християнські воєводи Іоанн і Леонт; святому Леонтію-скопцю, єпископу Нікейському, язичники пронизали черево мечем; від меча ж прийняли мученицьку смерть Гавриїл і Сионій; Парод, найбожелюбніший пресвітер, побитий камінням.

Багато й інших вірних рабів Христових було побито й ув’язнено в темниці в цей час. І не тільки лютий Муртагон, а й його наступники на болгарському престолі жорстоко переслідували християн, які різними катуваннями і болісною смертю здобули собі вічне царство.

Того ж дня пам’ять святого преподобномученика Анастасія, диякона Печерського, який помер наприкінці XII століття і спочиває в печері преподобного Антонія.