Мученик Максим Маркіанопольський (Мізійський)

Місяця вересня на 15-й день

Святі мученики Максим, Аскліада (або Аскліпіодота) і Феодот постраждали на початку IV століття за часів імператора Максиміана Галерії (305-311). Знатні жителі міста Маркіанополя Максим і Аскліада вели благочестиве християнське життя. Своїм прикладом вони багатьох навернули до віри в Христа і до Святого Хрещення. Під час гонінь правитель Фракії Тіріс, об’їжджаючи підвладні йому міста, переслідував віруючих у Христа. Він покликав Максима й Аскліаду до себе й умовляв їх зректися Христової віри. Однак, бачачи тверду віру мучеників, велів жорстоко бити їх. Тоді один благочестивий чоловік, на ім’я Феодот, став докоряти правителю за нелюдяність і жорстокість. Його також схопили і, повісивши на дереві, піддали тортурам залізними гаками. Потім трьох мучеників кинули в темницю. Через два тижні Тіріс поїхав далі і повіз за собою святих мучеників. У місті Адріанополі він піддав їх ще більшим катуванням, наказавши палити їхні тіла розпеченими пластинами. Серед мук страждальці були втішені Голосом з Неба, який зміцнив їх у терпінні. Після кількох днів тортур мучеників кинули на поталу тваринам у цирку, проте ведмедиця, випущена на святих Максима і Феодота, почала пеститися до них. Святу Аскліпіаду прив’язали до бика, але він став наче вкопаний, не рухаючись із місця. Роздратований Тіріс вирушив далі і, не доїжджаючи до міста Філіппополя, у селі Салтіс став знову переконувати мучеників зректися Христа і, зрештою, велів відтяти їм голови. Через деякий час він був покараний гнівом Божим: його вразила блискавка, коли він сидів на судилищі.