...
Мученик Леонід та мучениці Харієса, Ніка, Галина, Каліса, Нунехія, Василіса, Феодора, Ірина та інші, Коринфські p1e70rsdv7fsh16ilvttoicgo03
Житія святих,  Квітень

Мученик Леонід та мучениці Харієса, Ніка, Галина, Каліса, Нунехія, Василіса, Феодора, Ірина та інші, Коринфські

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 16-й день

Святий Леонід народився на Пелопоннесі і служив начальником жіночого духовного хору. Під час гонінь Декія (бл. 250) хор продовжував виконувати гімни і подячні молебні. Тоді як інші християни цього краю ховалися і намагалися уникнути обшуків, жінки, керовані Леонідом, виявляли неймовірну мужність, будучи єдиними, хто відкрито сповідував християнську віру. Усіх їх заарештували за кілька днів до свята Великодня в місті Трезене в Арголиді і відвели в Коринф до правителя Венуста.

Сидячи на високому престолі, він пообіцяв Леоніду славу і багатство, якщо той погодиться принести жертву богам. Леонід відповідав спокійно і з посмішкою: “Я сам уже давно відмовився від брехні і боюся тільки за тебе, адже твої помилки ведуть до вічної смерті”. Магістрат вирішив, що настав час вдатися до тортур. Святий сказав: “Раз ти цього хочеш, випробуй моє тіло вогнем і переконайся, що, коли тлінна плоть ушкодиться, моя душа залишиться неушкодженою і зрадіє своєму якнайшвидшому звільненню від уз, які прив’язують її до смертного існування”.

Тоді до правителя були приведені діви. Він спробував переконати їх у тому, що наставник погодився принести язичницьку жертву. Не обманувшись, вони відповідали: “Ми теж від щирого серця принесемо жертву Господу нашому Іісусу Христу!” Бачачи, що не може їх переконати, він наказав ув’язнити християнок у темницю.

Знову закликавши Леоніда, магістрат наполягав на покорі царю. Леонід був непохитним: “Усе, що велить Володар неба і землі, я виконую з благоговінням. Але те, що наказують імператори, я виконую лише в тому разі, якщо це правильно; якщо ж ні, я не вважаю себе зобов’язаним підкорятися!” У гніві правитель наказав живцем зняти з нього шкіру і обпалити йому смолоскипами боки.

У цей самий час він відновив допит семи дів і запитав, чи одного вони походження з Леонідом. “Хоча ми різного походження і статі, але єдині за вірою та способом життя”, – була відповідь. “Вас піддадуть тим самим мукам, що і його”, – оголосив Венуст. Кати без зволікання стали виконувати його наказ. Однак і тортурами мучителі не змогли нічого від них добитися. Святі промовили тільки: “Ми християни і готові зазнати будь-яких страждань за Христа!” Тому магістрат ухвалив кинути Леоніда і його учениць у море.

Мучеників повели узбережжям, і Харієса заспівала, як Маріам, сестра Мойсея, після того як Червоне море поглинуло військо фараона (див.: Вих. 15:20). Її пісню підхопили сподвижниці: “Бігла я поприще, Господи, гналося за мною воїнство, Господи, і не зреклася я Тебе, Господи, спаси душу мою!” У Святу Суботу їх посадили на корабель. Там вони продовжували співати. Коли судно пропливло близько 6 кілометрів, до їхніх ший прив’язали камені, руки зв’язали за спиною. Спочатку кинули в море Леоніда. Поки хвилі ще не поглинули його, святий вимовив: “Сьогодні я приймаю друге хрещення на очищення внутрішньої людини!” Потім хвилям були віддані сім дів.

Згодом їхні тіла були знайдені благочестивими християнами на узбережжі, і великий храм освятив місце їхнього поховання.

Знайшли помилку